Влада та суспільство

Нардеп Константіновський здає мандат

 

В’ячеслав Константіновський написав заяву про відмову від мандату народного депутата.

Про це він повідомив на Facebook в четвер увечері.

 

“Сьогодні прийняв рішення, яке звалило величезний вантаж з моїх плечей. Написав заяву про відмову від депутатського мандату. Завтра вранці вона буде в секретаріаті ВР і, сподіваюся, буде проголосована на наступній сесії. Вперше я хотів це зробити через півроку після обрання, але кілька разів відкладав, сподівався, що звикну”, – написав Константіновський.

Константіновський заявив, що майже три роки в Раді були найбільш похмурими в його житті.

“Я бажаю цьому парламенту терпіння і успіхів з реформами, але вже без мене. Сподіваюся, зможу приносити користь працюючи в бізнесі. Мені здається, наші ресторани і клуби робили Київ хоч трохи більш комфортним і європейським. Дякую своїм виборцям за довіру і прошу вибачення за те, що не зміг повний термін захищати їхні інтереси. Боротьбу за повернення землі радгоспу “Пуща-Водиця” буду продовжувати, команда юристів вже працює”, – написав політик.

Українська правда

 

Прокурор ГПУ орендує квартиру у дружини мера Ірпеня

 

06.07.2017  19:59

 


Фото kotsubynske.com.ua

Прокурор Генпрокуратури Смаїл Абдуллаєв винаймає квартиру у дружини мера Ірпеня Володимира Карплюка Лариси Карплюк.

Про це повідомляє журналіст Аліна Стрижак з посиланням на декларацію прокурора на сайті НАЗК.

Квартиру у Бучі площею 55,8 метрів Абдуллаєв винаймає з 2014 року.

Як відомо, у декларації мера Ірпеня Володимира Карплюка вказано, що у власності його дружини є квартира у Бучі площею 55,8 кв.м.

Як повідомляє, “Громада приірпіння”, наприкінці листопада 2016 року Карплюк розлучився зі своєю дружиною.  

Саме на колишній дружині Карплюка, згідно з декларацією чиновника, зареєстровані квартири, будинки та земля. 

Скільки людей насправді живе в Україні?

Коли їдеш Україною, в око занадто часто впадає одна картина: прекрасна родюча земля, а на ній – багато порожніх хат. Складається враження, що наші урядовці просто не виїжджають за межі Києва і не бачать демографічну кризу в її реальних проявах. Тому плановані українською владою «реформи» мають віртуальний присмак – вони не враховують базові демографічні показники.

Віталій Скоцик Віталій Скоцик , Економіст, Голова Аграрної партії України

Фото: Макс Левин

Кількість населення і його віковий склад є визначальними категоріями для розвитку будь-якої держави у всіх вимірах – від економіки до масової культури. На фоні спроб влади провести суперечливі «реформи» – пенсійну, медичну – не буде зайвим звернутися до демографічної статистики. Хоча б офіційної. Бо саме на ній, теоретично, мали б базуватися кабмінівські прогнозні розрахунки. Усі ми пам’ятаємо ролик «Нас 52 мільйони», що крутився на одному з телеканалів у 1990-х. У сьогоднішніх умовах він мав би оперувати цифрою, на 10 мільйонів меншою.

Останній раз зростання постійного населення порівняно з попереднім роком у нашій країні фіксувалося у 1993-му. Далі Україна тільки втрачала. Якщо у 1990 році постійного населення налічувалося 51,56 мільйона осіб, то вже в 2000-му – 49,12 мільйона (менше майже на 5%), у 2010-му – 45,78 мільйона (менше на 11%, порівняно з 90-м роком).

Станом на 1 січня цього року постійне населення України складає лише 42,41 мільйона осіб (без урахування тимчасово окупованої території Криму і м. Севастополя), що майже на 18% менше показника 1990 року. Тільки за перші чотири місяці 2017 року населення України скоротилося майже на 83 тисячі осіб.

Що сталося з нашою країною, яка володіє найбагатшими природними ресурсами в Європі і може прогодувати 500 мільйонів людей? Що сталося з народом, чисельність якого в ХХІ столітті відкотилася до показників, що були перед Другою світовою війною?

Українці не мають головного – впевненості в завтрашньому дні. Тому бояться мати дітей, не вірять, що зможуть їх забезпечити. Мільйони наших громадян поневіряються у світах – на заробітках – і народжують там громадян інших країн.

За останні десять років – з 2007-го – частка людей у віці 15-59 років у загальній кількості постійного населення зменшилася з 64,1% до 61,3%, а частка людей похилого віку (60+), навпаки, збільшилася з 20,3% до 22,5%. Це не означає, що люди похилого віку в Україні стали добре жити. Це означає, що вмирають вони дещо повільніше, ніж на світ з’являються нові українці.

Якщо за січень-квітень 2014 року показник народжуваності склав 152 780 осіб, то за той де період 2015-го він був 134 563, 2016-го – лише 128 530. А у січні-квітні поточного року – вже тільки 116 907 осіб.

Усе це сухою мовою вчених називається демографічною кризою. Але ця криза сама по собі є похідною від іншої – кризи довіри людей до держави. До влади.

Безробіття, бідність, розуміння того, що корумповані «еліти» не здатні забезпечити якісний розвиток країни та захистити народ від зовнішньої агресії – це головні причини демографічних втрат.

Якщо пересічний українець економить на продуктах харчування і не може обійтися без субсидії на комуналку, він просто не зможе створити багатодітну сім’ю. А держава, позбавлена сильного і продуктивного молодого покоління, приречена на сповільнений розвиток або заміщення населення, що «не народилося», за рахунок мігрантів.

Головною реформою в Україні має стати підвищення рівня життя до тих показників, при яких більшість українців перестануть боятися майбутнього.

Віталій Скоцик Віталій Скоцик , Економіст, Голова Аграрної партії України

 

НААН наступного року відкриє власний насіннєвий завод

Урожай насіння 2018 року в Миронівському інституті пшениці ім. В.М. Ремесла буде доводитись до кондиції вже на власному сучасному заводі.

Про плани відкрити в Миронівському інституті пшениці власний насіннєвий завод та біотехнологічну лабораторію розповів президент НААН Ярослав Гадзало, передає superagronom.com.

«На наступний рік в цей день, день відкриття дня поля, ми відкриємо також завод по насінництву. Ми покажемо, які можливості має наша наукова установа. І, я думаю, що наступного року буде відкрита і лабораторія для біотехнологій, тобто проведення селекції не тим методом, яким ще зараз проводиться, бо нам не вистачає саме дорогого іноземного обладнання для цієї лабораторії, а це вже на рівні ДНК буде проводитись прискорена селекція генетичним методом. Тому що генетичні можливості, генетична цінність миронівської пшениці є одними з найкращих в світі і їх, звичайно, треба використати», — розповів президент НААН.

Як розповів директор інституту Олександр Демидов, аграрна наука в МІП ім. В.М. Ремесла не зупиняється і досягнення останніх років є доволі значними.

Викиди наша ряба у річку Росава

дивитись

Нано – технологія або ямковий ремонт. Миронівка
дивитись

Боротьба влади за наведення порядку у використанні кримських земель, із самого початку позбавлена єдності слова і діла, підійшла до закономірного етапу: спроби нового переділу…

 Боротьба влади за наведення порядку у використанні кримських земель, із самого початку позбавлена єдності слова і діла, підійшла до закономірного етапу: спроби нового переділу. Для початку — владних повноважень із розпоряджання цим дорогим ресурсом. І це «тішить», адже, як правило, саме під час усобиць чиновників і політиків починають прояснятися їхні справжні наміри.

Наприкінці минулого тижня глава Держкомзему України Анатолій Даниленко знову відвідав автономію, щоб напередодні чергового (бо за результатами останнього ніякого рішення прийнято не було) «земельного» засідання РНБОУ проконтролювати хід інвентаризації земельних ділянок на півострові. Результатами звіту керівників рескомзему Криму Даниленко був незадоволений — до завершення інвентаризації ще далеко, хоча за межами сіл і міст перевірено 84% земель. Водночас у Великий Алушті проінвентаризовано лише 8 відсотків ділянок, а в третині населених пунктів Криму досі не встановлено межі. Гальмується і створення кадастру кримських земель — обіцяних для цих потреб двох мільйонів гривень із Києва в рескомземі так і не дочекалися. Натомість А.Даниленко ошелешив підлеглих новиною: для допомоги кримчанам у наведенні ладу з використанням земель буде створено нове держпідприємство «Укрспецзем Криму». Воно займеться упорядкуванням даних про передані в користування і продані земельні ділянки в Криму, які, за словами голови Держкомзему, «перебувають сьогодні в хаотичному стані». А після цього «все, що було неправильно відчужено, і все, що підводиться до банкрутства», буде продано через аукціони.

Десятки тисяч гектарів, за словами А.Даниленка, неефективно використовуються Міністерством оборони. А тому Держкомзем розробляє пропозиції з вилучення більшості земель із користування МО з подальшою їх реалізацією через аукціони та конкурси.

Слід гадати, причиною такої заяви пана Даниленка стала позиція, яку зайняв міністр оборони Анатолій Гриценко. Після звіту Держкомітету із земельних ресурсів перед Кабміном і виступу заступника генпрокурора Корнякової, яка заявила, що в країні було створено злочинну систему розбазарювання земель, міністр оборони жорстко порушив питання про відставку Даниленка як про закономірний, для виявлених обставин, крок. Його підтримали перший віце-прем’єр і ряд міністрів. Повторно питання про відставку Даниленка Гриценко порушив на «земельній» РНБО. «Петро Порошенко, як голова комісії, яка вивчає стан справ у земельній сфері, повідомив, що протягом останніх п’яти років Україна щороку втрачала до 20 млрд. грн. через злочинне розкрадання земельного ресурсу, — коментує свою позицію Анатолій Гриценко. — Тому людина, котра очолювала весь цей час Держкомзем України, не може очолювати цей напрям, а тим більше ефективно наводити лад із земельними ресурсами. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко після обговорення цього питання на Кабміні внесла на розгляд Президента подання про відставку Даниленка.

Що стосується земель Міністерства оборони, то в ході реформування Збройних сил в Україні виявилися непотрібними приблизно 400 військових містечок. Протягом шести років, у міру скорочення армії, звільниться ще більше тисячі. Відповідно до закону і встановленого Кабміном порядку, всі ці об’єкти включаються в перелік надлишкового майна, яке підлягає реалізації. Цей перелік затверджує уряд і реалізує за прозорими схемами через уповноважені Кабміном організації на вигідних для держави умовах. Міністерство оборони цим питанням займається принципово й прозоро, погоджуючи всі свої дії з Кабінетом міністрів, Фондом держмайна і Міністерством економіки. Список об’єктів, готових до реалізації, уперше в історії МО вивішено (і він поповнюється) на сайті Міністерства оборони», — підсумував Анатолій Гриценко.

І, нарешті, Держкомзем знову наполягає на тому, щоб статус особливо цінних був наданий усім землям Південного берега Криму. У такому разі всі рішення щодо відчуження земельних ділянок на кримському узбережжі прийматимуться лише в Києві — Кабінетом міністрів за узгодженням із Верховною Радою України. «Сформувавши ПБК не лише як українську територію для відпочинку й оздоровлення, а й як міжнародну, тут можна такий інвестиційний проект створити, що він вирішуватиме не тільки кримські питання, а й України в цілому», — заявляє А.Даниленко. При цьому глава Держкомзему свідомо змовчав, що ні статус заповідних, ні особливо цінних коричневих грунтів ніяк не захистили в минулі роки Південнобережжя від розкрадання землі, узгодження на яку щедро роздавало ним же очолюване відомство. Ні для кого в Криму не секрет, що найбільш нахабні — на сотні гектарів — розкрадання землі готувалися в Києві, а кримським чиновникам залишалося тільки підписувати папери. Іноді — у кабінетах, які «охороняли» автоматники з почту різних курочкіних.

Тільки не кажіть, що у країні все змінилося! Анатолій Даниленко на старому місці. І 30 червня видає наказ про створення підприємства «Укрспецзем Криму», уповноваженого координувати й забезпечувати діяльність ще трьох держпідприємств: Кримського науково-дослідного та проектного інституту землевпорядження, Центру державного земельного кадастру й відомчого пансіонату «Горный». Але цим повноваження «Укрспецзему Криму» не обмежуються: йому доручено здійснювати «розробку нормативно-правових актів із врегулювання земельних відносин на території АРК»! Таким чином, у розпорядженні рескомзему, а отже, і влади автономії, залишаються лише столи, стільці й відповідальність за стан справ, а всі важелі й ресурси делеговано «Укрспецзему Криму». З огляду на заявлений вище обсяг продажів «неефективно» використовуваних земель, важливим, а можливо, і головним стає питання: кого ж буде визнано гідним честі очолювати таке важливе держпідприємство? За неофіційною інформацією, яку, втім, фактично підтвердив кримський прем’єр, керівником «Укрспецзему Криму» призначено Євгенія Жагорнікова. Колишній голова рескомзему Криму, чия відставка далася владі автономії великою кров’ю. Попри подання прокуратури АРК, яка порушила кримінальну справу за фактами зловживань керівництва рескомзему, всупереч рішенню ВР автономії, А.Даниленко вперто не давав добро на зміну керівництва кримського підрозділу Держкомзему, ставлячи в досить непривабливе становище і секретаря РНБОУ П.Порошенка, який публічно обурювався цим фактом, і нового прем’єра автономії А.Матвієнка, який формував новий склад уряду. Не кажучи вже про Президента, який із нікому не відомої причини не відгукується на пропозиції відправити у відставку самого Анатолія Даниленка, бо він несе персональну відповідальність за всі неподобства, що сталися у сфері земельних відносин. Тепер виходить, що Є.Жагорніков пішов, аби повернутися. Причому з повноваженнями, які надійно захищають його від контролю з боку ВР і уряду Криму, оскільки «Укрспецзем Криму» безпосередньо підпорядкований А.Даниленку. У наказі глави Держкомзему так і написано: «Контроль над виконанням залишаю за собою».

Важливо й інше: вільний доступ до утворюваного нині цифрового кадастру й контроль над його достовірністю тепер для керівників Криму може стати проблемним. Побоювання щодо цього посилюються, коли взяти до уваги несподіваний збіг: керівником кримського відділення Центру державного земельного кадастру, діяльність якого має координувати Євгеній Жагорніков, нині є Ігор Жагорніков, і по батькові — Євгенійович!

«Це злочин. І за це пан Даниленко повинен відповісти. Або терміново відкликавши свій наказ, чим я займаюся сьогодні, або взагалі має забути, що він державний чиновник. Це вже перейшло всі межі». Так емоційно прокоментував ситуацію зі створенням «Укрспецзему Криму» та призначенням на посаду його керівника Є.Жагорнікова голова РМ автономії А.Матвієнко. «Це злочин. Це шахрайство. І якщо це шахрайство не буде зупинене, Даниленко повинен відповідати, вважаю, за законом, а не лише за своєю совістю й мораллю. Це свідчить, що ніхто не хоче відкритості й прозорості у земельних питаннях в автономії. Це свідчить, що Даниленко боїться цієї відкритості. І я хочу, аби Даниленко відповів, чому він її боїться. Перед законом у тому числі», — заявив А.Матвієнко й повідомив, що інформував про наказ глави Держкомзему секретаря РНБО П.Порошенка. За словами кримського прем’єра, це було у вівторок. До полудня п’ятниці звісток про те, що свій наказ А.Даниленко скасував, не надходило. Як і жодного іншого сигналу зі столиці на підтвердження того, що дії глави Держкомзему обурили не лише кримських керівників.

На цьому, власне, і можна було б поставити крапку в фіксації знаменного етапу в боротьбі нової влади за торжество закону в автономії, якби не напрошувалася кома. Бо спроби взяти під контроль земельні відносини в Криму з допомогою методів, законом не передбачених, проявилися й на місцевому рівні.

Гнівно засудивши «злочинні» дії голови Держкомзему, Анатолій Матвієнко розповів журналістам про свою нову ініціативу: він пропонує керівникам місцевих рад підписати з урядом договір про спільну відповідальність за відчуження й використання земельних ресурсів. За словами прем’єра, голови місцевих рад найчастіше змушені приймати рішення про землевідведення під тиском: «Я знаю проблему, коли займаються стосовно них просто рекетом, коли їм кажуть: «Ти віддай землю, бо є справа, за якою тебе буде усунуто чи навіть звільнено». Тому, пропонує Матвієнко, треба створити авторитетну й відповідальну комісію при Раді міністрів Криму, яка узгоджуватиме рішення місцевої влади про відчуження земель. Не думаю, що серед членів уряду не знайшлося жодної людини, котра вказала б прем’єру на повну незаконність «узгодження» рішень місцевих рад, коли йдеться про комунальні землі. Не кажучи вже про те, що жодні угоди, хоч би з якою доброю метою їх укладали, не можуть підміняти чи скасовувати дію закону, а в даному разі — їх не менше півдюжини, починаючи з Основного, який гарантує права місцевого самоврядування.

Проте у четвер А.Матвієнко провів нараду з участю своїх заступників і голів сільських, селищних і міських рад, яким запропонували підписати угоду «про співробітництво в галузі земельних відносин». Щоб запобігти порушенню земельного законодавства й для раціонального використання земель у межах і поза населеними пунктами Криму, як повідомляє прес-служба Радміну, «уряд пропонує схему взаємодії з органами місцевого самоврядування у вирішенні питань, що стосуються виділення таких ділянок. Передбачається, що угода діятиме аж до розмежування земель державної та комунальної власності й законодавчого закріплення статусу земель АРК як особливо цінних земель». У чому полягає «схема», не уточнюється, але, за свідченням деяких учасників наради, означає вона таке: «ні п’яді землі без дозволу «авторитетної комісії». Зрозуміло, що ніхто з голів підписувати такий документ не уповноважений. З огляду на критику, що прозвучала, угоду вирішили «доопрацювати». Для консультацій обіцяють залучати фахівців Прокуратури АРК. Отже, є хоч і слабка, але надія, що хтось напоумить чиновників. Збитки від уведення мораторію на земельні операції А.Матвієнко вже почав підраховувати — обсяг інвестицій падає. Додамо: ціни на нерухомість роздуті, а тіньовий ринок землі живе повнокровним життям. Як і оточені десятками гектарів землі здравниці, законність приватизації яких ставиться прокуратурою під сумнів. А поки судових рішень немає — усе як колись, і кому сьогодні приносять прибуток колишні державні здравниці — невідомо. Анатолію Матвієнку навіть важко відповісти — чи сплачують нові власники податок на землю. Каже, тільки нині дав розпорядження вивчити це питання.

Порівняно з цими неприємностями політичні поразки нової влади в особі А. Матвієнка цього тижня видаються й зовсім несерйозними. Подумаєш, відмовилися лідери кримських партійних організацій підписувати угоду про співробітництво з урядом. Не перейнялися девізом форуму (так було записано в розданих делегатам документах): «Крим має перестати хворіти. Крим має стати авангардом руху країни на шляху демократизації… А.Матвієнко». Може, тому, що під час самого форуму прем’єр кількаразово закликав усіх… захворіти однією хворобою — бажанням стати першими. Соціал-демократам (об’єднаним) дуже сподобалася декларація форуму. За словами народного депутата Є.Фікса, вона цілком відповідає програмним тезам СДПУ(о) і «тому нема рації ще раз ставити свій підпис під нею». Лідер місцевих рухівців Л.Пілунський відмовився підписувати через іншу причину: відповідальність за уряд, у котрому «колишніх» більше, ніж нових, його партія не нестиме. Зрештою зійшлися на створенні партійного клубу, що рівнозначно тривіальному «залишимося друзями».

Наближення виборів цього тижня позначилося в Криму ще кількома скандалами. Комуністи при пресі з’ясовували відносини з представниками Компартії трудящих, які презентували свою газету, яка однією літерою в назві відрізнялася від такого самого видання рескому КПУ. Клонів (газетних) публічно спалили.

З Трудової партії України майже всім складом пішло керівництво кримської організації. Колишні трудовики заявляють, що залишили партію, оскільки не довіряють новому лідеру. У Валерія Коновалюка інше пояснення: «Відомо, що в Криму складається своєрідна ситуація, в основному пов’язана з початком нового етапу переділу власності. Особливу роль у всьому цьому відіграє криміналітет. Не виключаємо, що він стоїть і за цією спробою перекуповування частини партійців». Знаючи, звідки в яких партійних осередків у Криму ноги ростуть, не виключено, що Коновалюк дуже скоро виявиться правим у своєму припущенні. А з оцінкою ситуації в Криму, з огляду на всі ці «спецземи», нездорові захоплення палацами й яхтами, неафішовані візити високопоставлених чиновників на привабливі об’єкти, мабуть, можна погодитися вже й сьогодні.

 

РЕЙТИНГ ГУБЕРНАТОРОВ. КОГО ПОДСТАВИЛ СЕМЕНЧЕНКО СО СВОЕЙ БЛОКАДОЙ

Юрий ВИШНЕВСКИЙ, Евгений ПИВНЕВ
 
Понедельник, 19 Июня 2017, 10:00
«ДС» начинает очередной рейтинг губернаторов. С этой целью сравниваются показатели мирных регионов (без оккупированного Крыма и наполовину оккупированного Донбасса) за первый квартал текущего года по 20 общественно значимым критериям

Фото: shutterstock.com

Но для понимания полученных цифр важно учесть, насколько изменился общий социально-экономический фон в Украине.

Прежде всего заметный эффект дало повышение минимальной зарплаты до 3200 грн. Благодаря этому реальная зарплата выросла во всех регионах. В среднем по Украине – на 19,3% в первом квартале и на 19,7% по итогам января-апреля в сравнении с аналогичными периодами прошлого года. Среднемесячная зарплата составила 6324 грн за январь-март и 6407 грн за январь-апрель. Как следствие, в целом по Украине увеличился оборот розничной торговли на 3,1% в первом квартале и на 5,8% по итогам четырех месяцев. Эта тенденция наблюдается во всех мирных регионах.

Важнейшим для перспектив экономического роста стало увеличение в первом квартале объема освоенных капитальных инвестиций во всех регионах, кроме четырех. В целом по Украине – на 21,4%. За то же время в 16 мирных регионах из 23 выросла общая площадь принятого в эксплуатацию жилья. В среднем по Украине – на 9,3%. Строи-тельная продукция увеличилась в целом по Украине на 19,4% в первом квартале и на 17,8% по итогам четырех месяцев. Рост наблюдался опять же в 16 мирных регионах из 23.

Еще один оптимистичный результат первого квартала – рост экспорта товаров и услуг во всех мирных регионах, кроме Одесчины. Средне-украинский показатель – прирост на 28% (экспорт товаров вырос на 34,4%, услуг – на 7%).

Тем не менее в промышленности в январе-марте в девяти, а по итогам января-апреля – уже в 11 мирных регионах наблюдался спад (как и на Донетчине и Луганщине). В среднем по Украине падение составило 0,7 и 2% соответственно. Очевидно, начали сказываться последствия блокады, организованной Семен-ченко сотоварищи. В сельском хозяйстве спад был зафиксирован в январе-марте в 13 мирных областях из 22, а в по итогам января-апреля – в 14. В целом по Украине сельхозпроизводство сократилось на 0,8% за квартал и на 0,3% за четыре месяца.

Если эти тенденции сохранятся, то обещанные темпы роста ВВП могут быть сорваны.

О чем рассказывает рейтинг

Как и в предыдущие годы, рейтинг “ДС” основывается только на общедоступных данных Госстата. В рейтинге за 2015 г. сравнение регионов проводилось по 20 критериям, в 2016 г. к ним были добавлены четыре новых. В нынешнем рейтинге состав критериев опять пересмотрен: некоторые исключены, вместо них введено несколько новых, более интересных и информативных, в итоге получилось опять 20 критериев, как и в позапрошлом году.

Из них 10 критериев, т. е. ровно половина, характеризуют изменения (в процентах) по сравнению с аналогичным периодом предыдущего года. Это динамика реальной зарплаты, численности штатных работников, промышленной продукции, строительной продукции, сельхозпроизводства, реализованных нефинансовых услуг, оборота розничной торговли, экспорта товаров и услуг, рождаемости и смертности населения. Пере-численные показатели дают представление о том, улучшается или ухудшается положение дел в различных регионах в текущем году.

Другие 10 критериев описывают нынешнюю ситуацию безотносительно к прошлогодним цифрам. Самый печальный из них – коэффициент смертности детей в возрасте до одного года. Четыре критерия касаются штатных работников юридических лиц. Это среднемесячная зарплата, доля тех, кто получает зарплату не выше минимальной, среди работников, полностью отработавших месяц, задолженность по зарплате на одного работника и потери рабочего времени из-за вынужденной неполной занятости. Остальные пять критериев говорят о достижениях на душу населения. Это освоенные капитальные инвестиции, поступление прямых иностранных инвестиций в виде акционерного капитала, общая площадь принятого в эксплуатацию жилья, объем выполненных строительных работ и объем экспорта товаров и услуг. Строительство и экспорт специально учтены двояким образом (в динамике по сравнению с прошлым годом и в абсолютных цифрах на душу населения): стройки обеспечивают наше будущее, а поступление валюты благодаря экспорту – уверенность в этом будущем.

1 Кличко может потерять лидерство
2. Горгану помогают куры
3 Головко радуют стройки
4 Гунчик избежал больших провалов
5 Кузьменко поднимает экспорт
6 У Резниченко промышленный спад
7 У Москаля растут проблемы
8 У Коровия поднялся пищепром
9 У Степанова экспорт не растет
10 У Гончарука выросла смертность
11 У Барны кризис на рынке труда
12 Корнийчука стройки не радуют
13 Брыля подвели свиньи
14 У Гундича карьерный рост
15 Клочко рассчитывает на помощь
16 Синютку удивила сфера услуг
17 Ткаченко ждет запуска “Азота”
18 Светличная поднимает зарплаты
19 У Савченко проблемы с зарплатами
20 Муляренко хочет догнать Кличко
21 У Кулича падает рождаемость
22 У Фищука провал по инвестициям
23 Гордееву хвастаться нечем

1 Кличко может потерять лидерство

В прошлом году глава КГГА Виталий Кличко был лидером рейтинга, в нынешнем – пока что тоже на первом месте. Суммарно по 20 критериям он набрал 88,5 балла.

У Киева – несомненное превосходство по пяти показателям. На каждого киевлянина в первом квартале пришлось 6610 грн освоенных капитальных инвестиций (суммарно – 19,35 млрд грн, или 29,9% от общего объема по Украине), $95 поступивших прямых иностранных инвестиций в форме акционерного капитала (суммарно – $277,4 млн, или 70,6% от общего объема по Украине), выполненных строительных работ на 1264 грн (суммарно – 3,7 млрд грн, или 26,1% от общего объема по Украине), экспорта товаров и услуг на $1070 (суммарно – $3,13 млрд, или 25,2% от общего объема по Украине). Ну и, конечно, в столице самая высокая зарплата – 10 048 грн в среднем за январь-март, а за апрель – 10 788 грн. Самые высокие апрельские зарплаты – в сферах финансовой и страховой деятельности (17 964 грн), информации и телекоммуникации (17 634 грн), госуправления и обороны (12 952 грн), энергетики (12 432 грн).

Однако по динамике реальной зарплаты Киев, наоборот, на последнем месте. Ее рост составил всего 12,1% в первом квартале и 12,5% по итогам января-апреля в сравнении с аналогичными периодами прошлого года, что значительно меньше, чем в среднем по Украине – 19,3 и 19,7% соответственно. В данном случае разгадка проста: повышение минимальной зарплаты до 3200 грн сказалось на уровне зарплат в столице не так сильно, как в областях. Доля работников, получающих зарплату не выше минимальной, в Киеве одна из самых низких в стране – 3,2%.

В числе позитивов столицы стоит отметить также вхождение в число двух регионов с самым низким уровнем вынужденной неполной занятости работников и наибольшей общей площадью принятого в эксплуатацию жилья на тысячу жителей. Киев занял четвертое место по динамике рождаемости населения и пятое – по динамике численности штатных работников.

Но есть и признаки ухудшения экономической ситуации в столице. Тревожнее всего ситуация в промышленности: производство сократилось на 1,5% в первом квартале и на 3,1% по итогам четырех месяцев. Сильнее всего упали в январе-апреле дерево- обработка, производство бумаги и полиграфия (на 37,2%), машиностроение (на 16,4%) и производство металлоизделий (на 13,2%).

Кроме того, Киев вошел в четверку регионов, где по сравнению с первым кварталом прошлого года наиболее выросла смертность населения (на 3,3%). Если к названным негативам добавятся еще несколько, то столица может лишиться позиции лидера социально-экономического развития.

2 Горгану помогают куры

Второе место занял глава Киевской ОГА Александр Горган (73,5 балла). У Киевщины есть традиционные преимущества, обеспеченные соседством со столицей. В частности, с 2013 г. область опережает Киев по приему в эксплуатацию жилья не только в пересчете на душу населения, но и в абсолютных цифрах. В первом квартале 2017 г. в столице появилось 295,7 тыс. кв. м нового жилья, или по 101 кв. м на тысячу жителей, а в области – 364,5 тыс. кв. м, или по 210 кв. м. на тысячу жителей, что более чем вдвое превышает показатель Киева. Львиная доля новостроек приходится, конечно же, на пригороды столицы. Если же говорить о строительной отрасли в целом, то Киевщина в пятерке лучших и по динамике строительных работ, и по их объему на душу населения.

Кроме того, Киевщина занимает второе место после столицы по зарплатам (6507 грн в среднем за январь-март, 6578 грн за апрель) и по освоенным капитальным инвестициям (2799 грн на каждого жителя). Также область стала второй по динамике розничной торговли (оборот вырос на 7%) и вошла в тройку регионов с самой низкой долей работников, получающих зарплату не выше минимальной.

Но главной удачей области на старте 2017 г. можно считать первое место по динамике сельского хозяйства: объем продукции вырос в первом квартале на 8,3%, а по итогам четырех месяцев – на 8,5%. Производство мяса в январе-апреле увеличилось на 12,7%, яиц – на 11,2%. Поголовье птицы на 1 мая оказалось на 12,1% больше, чем годом ранее.

Наихудшие показатели Киев-щины – вхождение в тройку регионов с наибольшим падением рождаемости (на 13%) и в четверку – с самым высоким уровнем задолженности по зарплате (на 1 мая долг составил 125 млн грн, или 362 грн на одного работника).

3 Головко радуют стройки

На третьей строке рейтинга расположился глава Полтавской ОГА Валерий Головко (65,5 балла). Полтавщина вышла в лидеры по динамике нефинансовых услуг (реализовано на 53,8% больше, чем в первом квартале прошлого года, при сравнении в рыночных ценах) и заняла второе после Киева место по выполненным строительным работам (их объем за квартал составил 1,15 млрд грн, или по 810 грн на каждого жителя). При этом по динамике строительства область вошла в четверку лучших, показав рост строительной продукции на 59,3% в первом квартале и на 57,4% по итогам четырех месяцев. Особенно сильно выросли объемы работ на строительстве инженерных сооружений (на 68,6% в январе-апреле).

Результатом труда строителей в первом квартале стало принятие в эксплуатацию жилья общей площадью в 3,9 раза больше, чем в январе-марте 2016 г., ввод в строй детсада, поликлиники и амбулатории, а также ряда производственных объектов и мощностей, среди которых магазины, кафе, АЗС, мощности по производству молокопродуктов, склады, элеватор и крытый ток, участки местных газо- и водопроводных сетей и свыше 100 км линий электропередач.

Также Полтавщина заняла второе место (после Киева) по притоку прямых иностранных инвестиций на душу населения, четвертое – по освоенным капитальным инвестициям на каждого жителя и по динамике экспорта, пятое – по объему экспорта на душу населения и по динамике розничной торговли. Область вошла в четверку регионов с наибольшим сокращением смертности населения и в пятерку – с самой низкой младенческой смертностью. А вот чем Полтавщина не порадовала – это рождаемостью. Число новорожденных оказалось на 13,4% меньше, чем в январе-марте прошлого года, и это второй среди худших результатов по Украине.

4 Гунчик избежал больших провалов

Четвертую строку рейтинга занял губернатор Волыни Владимир Гунчик (32,5 балла). Его область отличилась тем, что ни по одному из 20 критериев она не попала в тройку аутсайдеров. Наихудшими результатами Волыни за первый квартал стали четвертое место снизу по динамике экспорта и пятое снизу – по динамике розничной торговли.

В то же время область вошла в четверку лидеров по динамике реальной зарплаты (рост на 30,7%), динамике промышленности (рост на 10,2%) и принятому в эксплуатацию жилью (88 кв. м на тысячу жителей). Причем на Луцк и Луцкий район приходится только 42,8% общей площади нового жилья, т.  е. менее половины, а остальное – на другие города и районы области. Также Волынь в пятерке регионов с самым низким уровнем вынужденной неполной занятости, наименьшей долей работников, получающих зарплату не выше минимальной, и наилучшей динамикой сельхозпроизводства.

5 Кузьменко поднимает экспорт

Глава Кировоградской ОГА Сергей Кузьменко вышел на пятое место в рейтинге (28,5 балла), имея несколько заметных достижений, но вместе с тем и крупные провалы. Кировоградщина стала лидером по динамике строительства (рост в 2,17 раза в первом квартале и в 2,06 раза по итогам четырех месяцев), розничной торговли (рост на 7,6% в январе-марте и на 9,3% в январе-апреле) и экспорта товаров и услуг (рост в первом квартале в 1,76 раза). При этом 23,7% всех товарных поставок отправились в Индию (рост в 9,6 раза), 19,7% – в страны ЕС (рост в 1,15 раза), а в Россию – лишь 10,6%. Активно осваивались и другие направления сбыта продукции: доля Египта достигла 6,1% (рост в 1,72 раза), США – 4,1% (в 5,3 раза), Израиля – 3,6% (в 2 раза), Китая – 3,4% (в 2,2 раза), Турции – 3,4% (в 2,7 раза), Ирана – 3,3% (в 4,2 раза), Туниса – 2,4% (в 2,2 раза). Более чем три четверти товарных поставок обеспечил агропромышленный комплекс, экспорт его продукции вырос вдвое.

Также область вошла в тройку лидеров по динамике промышленности (рост на 13,8%), в четверку регионов с наименьшим сокращением численности штатных работников и в пятерку – с самым низким уровнем вынужденной неполной занятости и наибольшим сокращением смертности населения. С другой стороны, Кировоградщина заняла последнее место по новостройкам (всего лишь 7 кв. м принятого в эксплуатацию жилья на тысячу жителей). Область и раньше была среди отстающих по этому показателю, а сейчас допустила падение на 27,7%. Кроме того, область попала в тройку регионов с наихудшей динамикой сферы услуг и самым высоким уровнем младенческой смертности, в четверку – с наибольшим падением рождаемости, в пятерку – с самой низкой среднемесячной зарплатой.

6 У Резниченко промышленный спад

Лишь на полбалла отстал от Кузьменко губернатор Днепро-петровщины Валентин Резни-ченко. Его область занимает второе после Киева место по объему экспорта товаров и услуг – как в абсолютных цифрах ($1,75 млрд, так и в пересчете на душу населения (по $543 на каждого жителя). Почти 80% экспорта обеспечивает горно-металлургический комплекс (руды, металлы, металлоизделия). Главными покупателями продукции Днепропет-ровщины теперь являются страны ЕС (31,7%) и Китай (10,3%), за ними идут Россия (9,4%), Турция (8,4%), Египет (5,7%), США (3,8%), Индия (3,2%), Ирак (2,8%), Саудовская Аравия и Мексика (по 2,3%).

Также область вошла в тройку регионов, где самые высокие зарплаты (6142 грн в среднем в январе-марте и 6440 грн в апреле), высокий уровень освоенных капитальных инвестиций (по 2160 грн на душу населения, суммарно – 7 млрд грн), заметно снизилась смертность населения (на 4,1%), в пятерку – где невысок уровень вынужденной неполной занятости. В то же время область в четверке регионов с самыми низкими темпами роста реальной зарплаты и наибольшим спадом в промышленности: на 4,2% в первом квартале и на 4,4% по итогам четырех месяцев.

Наиболее серьезно снизился выпуск продукции добывающей промышленности – на 9,1%, в частности железорудных концентратов – на 12,2%. Это наглядный результат блокады и последовавшей за нею потери металлургических предприятий на оккупированной части Донбасса, которые были крупными потребителями продукции криворожских горно-обогатительных комбинатов.

Заметный спад произошел и в металлургии (на 4,6%), химической промышленности (на 3,7%), производстве электроэнергии (на 10,8%). Также Днепропет-ровщина в пятерке аутсайдеров по принятому в эксплуатацию жилью (20,5 кв. м на тысячу жителей).

7 У Москаля растут проблемы

Губернатор Закарпатья Ген-надий Москаль получил седьмое место в рейтинге (23,5 балла) благодаря нескольким достижениям. Область является лидером по приросту реальной зарплаты (на 32,4% в первом квартале и на 31,9% по итогам четырех месяцев), имеет самый низкий уровень задолженности по зарплате (20,17 грн на одного работника на 1 апреля и 19,22 грн – на 1 мая) и самую низкую долю тех, кто получает зарплату не выше минимальной (только 1% среди работников, полностью отработавших месяц, тогда как в среднем по Украине этот показатель составляет 5,5%).

Также Закарпатье стало вторым по динамике нефинансовых услуг (реализовано на 53,6% больше, чем в первом квартале 2016 г., в рыночных ценах) и вошло в пятерку регионов с наилучшей динамикой сельхозпроизводства. Но есть у Москаля и серьезные проблемы. Прежде всего область является аутсайдером по строительным работам: их выполнено в первом квартале в объеме всего лишь 67 грн на душу населения, что в пять раз ниже среднеукраинского показателя. И улучшения ситуации не предвидится, поскольку область еще и вторая снизу по капитальным инвестициям: их освоено в объеме только 652 грн на одного жителя, что в 2,3 раза меньше среднего значения по Украине.

Вдобавок Закарпатье в первом квартале вошлоw в пятерку отстающих по динамике промышленности, показав спад на 4,1%, а по итогам четырех месяцев падение составило уже 7,5%, и это худший результат среди всех мирных регионов. Наибольший спад постиг химическую промышленность (на 30,8%), деревообработку, производство бумаги и полиграфию (на 20,1%), производство электроэнергии (на 16,3%), легкую промышленность (на 11,2%), машиностроение (на 9,4%), пищевую промышленность (на 6,2%).

Фото: mastermilk.com

Фото: mastermilk.com

8 У Коровия поднялся пищепром

На один балл отстал от Москаля глава Винницкой ОГА Валерий Коровий. Его наибольший провал в первом квартале – попадание Виннитчины на вторую строку снизу по динамике строительства: строительная продукция сократилась на 24,1%. Впрочем, уже по итогам четырех месяцев ситуация выправилась: падение составило только 0,2%, и область поднялась по этому критерию на пять строчек. Также и по объему выполненных строительных работ область вошла в пятерку аутсайдеров в январе-марте, но по итогам января-апреля поднялась на 11 строчек.

А наибольшее достижение Виннитчины – второе место по динамике промышленности. Область показала прирост промышленной продукции на 17,9% в первом квартале и на 17,8% по итогам четырех месяцев. Главная заслуга принадлежит тут пищевой промышленности, которая выросла на 26,4%. На ее долю приходится уже две трети всего промышленного производства области.

Также область вошла в двойку регионов с самой низкой младенческой смертностью, в четверку лучших – по динамике розничной торговли, в пятерку – по динамике реальной зарплаты и рождаемости населения.

9 У Степанова экспорт не растет

На девятой строке рейтинга видим губернатора Одесчины Максима Степанова (15 баллов). Его область показала наименьшее падение рождаемости (на 1,9%, тогда как в целом по Украине число новорожденных сократилось на 6,7%). Также Одесчина вошла в тройку лучших как по динамике строительства (рост в 1,66 раза), так и по объему выполненных строительных работ (570 грн на одного жителя), стала четвертой по притоку прямых иностранных инвестиций на душу населения и пятой по динамике промышленности. Прирост промышленной продукции в первом квартале составил 8,7%, а по итогам четырех месяцев – уже 12,7%, благодаря чему область поднялась по данному критерию на третье место. Наиболее сильно выросли производство пластмассовых изделий (на 31,3%) и продукция пищепрома (рост на 25,4%).

В то же время Одесчина в первом квартале единственная из всех мирных регионов допустила падение экспорта товаров и услуг (на 0,9%). Экспорт товаров уменьшился на 2,4%, причем особенно сильно сократились товарные поставки в страны ЕС – на 30,8%. Также область вторая снизу по динамике сельхозпроизводства (падение на 8% как за три, так и за четыре месяца) и нефинансовых услуг, вошла в число двух регионов с наибольшим увеличением смертности населения, в четверку – с самыми низкими темпами роста реальной зарплаты, в пятерку – с самой высокой младенческой смертностью.

10 У Гончарука выросла смертность

Замыкает первую десятку рейтинга глава Ивано-Франковской ОГА Олег Гончарук, отставший от Степанова на полбалла. По сравнению с первым кварталом прошлого года в области на 5,7% выросло число умерших (хотя в целом по стране оно снизилось на 0,1%), это наихудший показатель среди всех регионов. Также Прикарпатье пятое снизу по динамике нефинансовых услуг. С другой стороны, область вторая по динамике численности штатных работников и по динамике рождаемости, четвертая среди регионов с самой низкой младенческой смертностью, пятая по приему в эксплуатацию жилья (84 кв. м на тысячу жителей).

11 У Барны кризис на рынке труда

Давней проблемой губернатора Тернопольщины Степана Барны (4,5 балла) является ситуация на рынке труда. В области традиционно самые низкие зарплаты по Украине. Повышение минимальной зарплаты до 3200 грн, конечно, сказалось на показателях Тернопольщины, которая заняла второе место по динамике реальных зарплат (рост на 31,4% в первом квартале и на 31,8% по итогам четырех месяцев). Но, несмотря на это повышение, область осталась последней по размеру зарплат (4863 грн в среднем в январе-марте и 5152 грн в апреле). И хотя большого сокращения числа занятых не произошло (область даже вошла в четверку лучших по динамике численности штатных работников), однако Тернопольщина вошла в тройку регионов, допустивших наибольшие потери рабочего времени из-за вынужденной неполной занятости. Эти потери эквивалентны тому, что все штатные работники всех предприятий и учреждений прогуляли в первом квартале по пять часов. Такая себе пятичасовая забастовка (а точнее, локаут) в масштабах целой области. Из них четыре часа потеряны вследствие перевода работников по экономическим причинам на неполную рабочую неделю, а один час – из-за отправки работников в неоплачиваемые отпуска на период прекращения работ.

Вдобавок Тернопольщина оказалась последней по притоку прямых иностранных инвестиций (всего лишь $0,11 на душу населения), третьей снизу по динамике экспорта и пятой снизу по объемам экспорта на душу населения. В числе позитивов области – третье место среди регионов с самой низкой задолженностью по зарплате на одного работника, наименьшим падением рождаемости и самой низкой младенческой смертностью, пятое – по динамике нефинансовых услуг.

12 Корнийчука стройки не радуют

Строчку ровно посередине рейтинга занял глава Хмельницкой ОГА Александр Корнийчук (-2 балла). Хмельнитчина по итогам первого квартала оказалась третьей снизу по динамике строительства, допустив спад на 11,7%. По итогам четырех месяцев результат еще хуже – падение на 15,6%, второе место снизу.

Также область третья снизу по притоку прямых иностранных инвестиций на душу населения и четвертая снизу по объему экспорта на одного жителя. Правда, ситуация с экспортом начинает выправляться: по сравнению с первым кварталом прошлого года Хмельнитчина улучшила свои показатели в 1,72 раза и благодаря этому вошла в тройку лучших по динамике экспорта. В частности, экспорт товаров в ЕС вырос в 1,34 раза и составил 42,8% от общего объема товарных поставок за рубеж. А доля поставок в Россию сократилась до 7,9%. На Индию теперь приходится 7,2% (рост в 5,47 раза), на Турцию – 5,8% (в 3,55 раза), на Египет – 5% (в 1,74 раза), на Иран – 4,6% (в 8,63 раза), на Беларусь – 3,8% (в 2,24 раза), на Молдову – 3,7% (в 1,83 раза), на Грузию – 3,6% (в 7,62 раза), на Израиль – 2,6% (рост в 111 раз).

Кроме того, область вошла в четверку регионов с самой низкой долей работников, получающих зарплату не выше минимальной, в пятерку – с самой низкой задолженностью по зарплате на одного работника.

Фото: УНИАН

Фото: УНИАН

13 Брыля подвели свиньи

Глава Запорожской ОГА Константин Брыль (-4 балла) имеет проблему в сельском хозяйстве. Каким будет урожай, гадать пока рано, но вот животноводство в области явно переживает спад. Сельхозпроизводство уменьшилось в первом квартале на 8,9%, по итогам четырех месяцев – на 8,1%, и это наихудший результат по Украине. Более всего снизилось производство мяса – на 11,7% по самым свежим данным (за январь-май). К 1 июня поголовье свиней сократилось на 20,4% по сравнению с тем, что было годом ранее.
Также область вторая снизу по динамике реальной зарплаты, третья снизу по приему в эксплуатацию жилья и по динамике численности штатных работников, четвертая снизу по динамике розничной торговли. В то же время область третья по притоку прямых иностранных инвестиций на душу населения, четвертая – по объему экспорта на одного жителя и по среднемесячной зарплате, пятая – по освоенным капитальным инвестициям на душу населения.

14 У Гундича карьерный рост

Главное достижение губернатора Житомирщины Игоря Гундича (-7,5 балла) – первое место области по динамике промышленности. Производство выросло на 28,7% в первом квартале и на 20,9% по итогам четырех месяцев. Наибольший вклад в этот результат внесли добывающая промышленность и разработка карьеров, показавшие рост на 58,9%. В частности, производство гранита выросло на 60,1%, щебня и гальки – на 47,9%. Также на 16% выросли деревообработка, производство бумаги и полиграфия, на 13,8% – легкая промышленность, на 11,8% – производство металлоизделий, на 11,3% – машиностроение.

Ввиду резкого увеличения добычи стройматериалов неудивительно, что Житомирщина заняла второе место по динамике строительства, показав рост в два раза в первом квартале и в 1,9 раза по итогам четырех месяцев. Также область входит в двойку регионов с самой низкой задолженностью по зарплате на одного работника и самым низким уровнем вынужденной неполной занятости работников. Однако Житомирщина третья снизу по динамике розничной торговли, четвертая снизу по освоенным капитальным инвестициям на душу населения, динамике нефинансовых услуг и среднемесячной зарплате, также входит в четверку регионов с самой высокой младенческой смертностью и в пятерку – с наименьшим поступлением прямых иностранных инвестиций на душу населения и наибольшим сокращением численности штатных работников.

15 Клочко рассчитывает на помощь

Сумщина в первом квартале заняла два первых места. В области зафиксировано наибольшее по Украине снижение смертности населения: по сравнению с январем-мартом прошлого года число умерших уменьшилось на 7,4%, тогда как в среднем по Украине – только на 0,1%. Также в области самая низкая смертность детей в возрасте до одного года: 2,9 на тысячу новорожденных, что в 2,5 раза ниже, чем в целом по Украине. Кроме того, Сумщина вошла в тройку лидеров по динамике нефинансовых услуг: реализовано на 43,4% больше, чем в первом квартале прошлого года, при сравнении в рыночных ценах.

В то же время у области есть проблемы, вызванные сторонними причинами. “Так издеваться над Сумщиной, как это делают НАК “Нафтогаз” и ПАО “Укр-нафта”, является просто безобразием, – подчеркивает председатель облгосадминистрации Ни- колай Клочко. – Когда мы обращаемся к ним с предложениями присоединиться к решению вопросов социально-экономического развития территорий, на которых они добывают нефть и газ, в ответ получаем отказ. “Нафтогаз” отказывается покупать оборудование предприятий области, загоняя машиностроительную отрасль Сумщины в тупик. “Укрнафта” загрязняет территорию Сумщины, а компенсировать убытки не собирается”.

К этому добавилась новая проблема. 8 июня “Укрнафта” остановила добычу на Южно-Панасовском месторождении из-за отказа Госслужбы геологии и недр продлить срок действия разрешения на пользование недрами. 27 июня по такой же причине компания будет вынуждена прекратить добычу еще на четырех месторождениях Сум-щины. В результате Украина потеряет огромные объемы нефти и газа, бюджеты всех уровней недополучат сотни миллионов гривень, сотни жителей Сумщины лишатся работы и тысячи жителей останутся без газа. Уже прекращено газоснабжение ряда сел в двух районах Сумщины.

“Я думаю, что 2017 год будет лучшим, чем 2016-й. Только необходимо решить вопросы о ПАО “Укрнафта” и о загрузке машиностроительных предприятий области заказами, – отмечает Николай Клочко. – В обеих ситуациях, к сожалению, чиновники среднего звена в Киеве нивелируют во многом реформы, которые проводит президент Украины, и вредят нашей области. И я считаю, что правоохранительные органы должны дать оценку таким действиям”. Решение этих двух вопросов, считает глава ОГА, позволит решить многие проблемы в области и существенно улучшит показатели Сумщины.

16 Синютку удивила сфера услуг

Львовщина – единственный регион, где в первом квартале произошло падение объема реализованных нефинансовых услуг по сравнению с январем-мартом прошлого года. Падение оказалось значительным – на 9,8%, тогда как в остальных регионах наблюдался не менее значительный прирост – в размере от 11,3% (на Одесчине) до 53,8% (на Полтавщине). Эти данные отображают динамику в рыночных ценах, без поправок на инфляцию. А поскольку цены за год выросли, то падение объема услуг на Львовщине особенно удивительно. Согласно информации облстата потери произошли из-за снижения на 34,1% объема услуг транспортной сферы (включая складское хозяйство и почту) и на 28,7% – услуг в сфере операций с недвижимостью.

Помимо этих проблем, губернатор Олег Синютка (-15 баллов) имеет еще и плохую ситуацию в строительстве: область вошла в пятерку регионов с наибольшим падением строительной продукции. Также Львовщина оказалась в тройке регионов, где наиболее увеличилась смертность населения. А наибольшим достижением Си-
нютки стало пятое место области по притоку прямых иностранных инвестиций на душу населения.

Фото: provce.ck.ua

Фото: provce.ck.ua

17 Ткаченко ждет запуска “Азота”

Одним из худших показателей Черкасчины стало третье место снизу по динамике промышленности. Спад производства составил 4,4% по итогам как трех, так и четырех месяцев. Сильнее всего – почти вдвое – упал выпуск продукции химической промышленности. Причиной стала остановка работы черкасского “Азота”. Губернатор Юрий Ткаченко (-35 баллов) надеется, что завод возобновит работу. “По информации его руководства, с которым я постоянно держу связь, это должно произойти в ближайшее время, – говорит глава ОГА. – Напомню, правительство возобновило антидемпинговые пошлины на российские удобрения. Это способствует запуску завода”.

Также в первом квартале Черкасчина заняла последнее место по динамике розничной торговли, показав падение на 4,7%. Но уже по итогам четырех месяцев вместо падения получился рост на 5%, и область поднялась по этому критерию на семь ступенек. Кроме того, Черкасчина вошла в тройку регионов, допустивших наибольшие потери рабочего времени из-за вынужденной неполной занятости, в четверку – с наименьшим объемом выполненных строительных работ на душу населения, в пятерку – с наибольшей задолженностью по зарплате на одного работника и наибольшим сокращением рождаемости.

С другой стороны, Черкасчина – единственный регион, где зафиксировано заметное увеличение численности штатных работников по сравнению с аналогичным периодом прошлого года (на 1,7% в первом квартале и на 1,4% по итогам четырех месяцев). Также область стала четвертой по динамике нефинансовых услуг, третьей по динамике сельского хозяйства и второй по динамике экспорта. Общий объем экспорта товаров и услуг увеличился в 1,75 раза. В частности, экспорт товаров в ЕС вырос в 1,2 раза и составил 32,2% от общего объема товарных поставок за рубеж. А поставки в Россию сократились на четверть (их доля уменьшилась до 2,8%). На Беларусь теперь приходится 18,8% (рост в 4,44 раза), на Египет – 8% (в 2,04 раза), на Индию – 5,8% (в 5,95 раза), на Иран – 3,6% (в 20,5 раза). Эти страны уже стали более крупными, чем РФ, потребителями товаров Черкасчины.

18 Светличная поднимает зарплаты

Харьковщина в первом квартале вошла в четверку лидеров по выполненным строительным работам на душу населения, стала второй среди регионов, где наиболее сократилась смертность. В числе проблем – низкие зарплаты: область оказалась в пятерке аутсайдеров по росту реальных зарплат. “В Харьковской области более 600 промышленных предприятий, каждый третий работающий занят на производстве. Поэтому нам необходимо находить социальный диалог с производителями. Мы ищем моменты, где можем сотрудничать, и говорим руководителям предприятий: если мы вам помогаем, то вы обязаны взять под защиту своих работников, – говорит председатель ОГА Юлия Светличная. – На сегодняшний день доля прибыльных предприятий в области – 75%, еще два года назад мы имели меньше 50%. Поэтому есть перспектива и есть возможности”.

Глава ОГА уже договорилась о повышении социальных гарантий с собственниками и менеджментом пяти крупных промышленных предприятий региона: завода им. Малышева, Харьковского тракторного завода, Харьковского плиточного завода, “Шебелинкагаздобыча” и “Турбо-атом”. В среднем зарплаты для 15 тыс. работников этих предприятий вырастут на 1000 грн.

19 У Савченко проблемы с зарплатами

Николаевщина занимает по- следнее место по двум критериям. Она допустила наибольший спад в строительстве: на 41,8% в первом квартале и на 33,8% по итогам четырех месяцев. Причиной этого стало сокращение более чем вдвое работ на строительстве инженерных сооружений. Также в области зафиксирована наибольшая доля тех, кто получает зарплату не выше минимальной (10,3% среди работников, полностью отработавших месяц, что почти вдвое больше среднеукраинского показателя). Это особенно удивительно ввиду того, что Николаевщина входит в пятерку лучших по среднемесячной зарплате. Вдобавок область отличается очень высоким уровнем задолженности по зарплате: в среднем по 477 грн на каждого работника по состоянию на 1 мая.

Также область попала в четверку аутсайдеров по приему в эксплуатацию нового жилья (на ты- сячу жителей) и в пятерку регионов, где наиболее увеличилась смертность населения. В актив губернатору Алексею Савченко (-37 баллов) можно записать четвертое место области по объему экспорта на одного жителя.

20 Муляренко хочет догнать Кличко

Ровенщина заняла третье место (после Киевской обл. и столицы) по приему в эксплуатацию жилья: 92,5 кв. м на тысячу жителей. Это немногим меньше столичного показателя (101 кв. м), и у губернатора Ровенщины Алексея Муляренко (-41,5 балла) есть шанс догнать мэра Киева Виталия Кличко по данному критерию.

В первом квартале область также заняла второе место по динамике сельского хозяйства (рост на 4,1%). Однако был и целый ряд провалов. Ровенщина допустила наибольший среди всех регионов промышленный спад (на 9,1%), причиной чему стали остановка “Ровноазота” и временные отключения нескольких энергоблоков Ровенской АЭС. Область заняла предпоследнее место по динамике розничной торговли и по динамике численности штатных работников, вошла в тройку регионов с наименьшими объемами экспорта и освоенных капитальных инвестиций на душу населения, а также наибольшей долей работников, получающих зарплату не выше минимальной.

21 У Кулича падает рождаемость

Черниговщина – один из самых неблагополучных регионов в демографическом отношении. В первом квартале ситуация усугубилась тем, что в области было зафиксировано наибольшее падение рождаемости: число новорожденных оказалось на 13,6% меньше, чем в январе-марте прошлого года. Также Черниговщина вошла в двойку регионов с наибольшим сокращением промышленной продукции (на 6,2%), наименьшим объемом выполненных строительных работ на душу населения и наибольшей долей работников, получающих зарплату не выше минимальной, заняла третье место снизу по среднемесячной зарплате (4991 грн).

К достижениям губернатора Валерия Кулича (-45 баллов) мож-но отнести вхождение Черни-говщины в четверку регионов с наибольшим ростом оборота розничной торговли (на 6,2%) и в пятерку – с наибольшим ростом экспорта (на 53%).

22 У Фищука провал по инвестициям

Черновицкая область в первом квартале заняла последнее место по освоенным капитальным инвестициям как в абсолютных цифрах (401,9 млн грн), так и в пересчете на душу населения (443 грн на одного жителя, что в 3,44 раза меньше среднеукраинского показателя). Также Буковина стала последней по объему экспорта (всего лишь $32,6 млн, или $36 на душу населения, что в 8,1 раза меньше, чем в среднем по Украине) и предпоследней по динамике экспорта. Кроме того, область допустила наибольшую смертность детей в возрасте до одного года (12,6 на тысячу рожденных живыми, при среднеукраинском коэффициенте 7,3), оказалась на предпоследнем месте по притоку прямых иностранных инвестиций на душу населения и по среднемесячной зарплате (4884 грн), заняла четвертое место снизу по динамике строительства (падение на 8%) и пятое снизу – по динамике сельского хозяйства (падение на 4,8%).

Повышение минималки до 3200 грн помогло Буковине выйти на третью строку по динамике реальных зарплат (рост на 31%). Успехом губернатора Александра Фищука (-69 баллов) можно считать четвертое место области среди регионов с самым низким уровнем задолженности по зарплате (27,78 грн на одного работника на 1 апреля и еще ниже на
1 мая – 19,23 грн).

23 Гордееву хвастаться нечем

Последнее место в рейтинге занял губернатор Херсонщины Андрей Гордеев (-90 баллов). Его область ни по одному из 20 критериев не вошла даже в семерку лучших. В то же время Хер-сонщина попала в число двух регионов с наименьшим объемом экспорта на душу населения, наименьшей общей площадью принятого в эксплуатацию жилья на тысячу жителей и самой высокой младенческой смертностью, стала третьей снизу по выполненным строительным работам на одного жителя, четвертой снизу по динамике сельского хозяйства и по притоку прямых иностранных инвестиций на душу населения, пятой снизу по освоенным капитальным инвестициям на одного жителя и по динамике экспорта. Конечно, это результаты только за один квартал, впереди еще три квартала, и многое может измениться. Но выбраться из этой ямы Херсонщине будет непросто.

Франция выбрала рекордное количество женщин в парламент

Франция выбрала рекордное количество женщин в парламент
 
Фото: Твиттер
 

По результатам парламентских выборов во Франции, в парламент страны были избраны 223 женщины, что являются рекордным показателем.

По результатам парламентских выборов, которые прошли во Франции в воскресенье, 18 июня, в парламент страны были избраны 223 женщины, что являются рекордным показателем. Об этом сообщает Reuters.

“Из 577 новоизбранных депутатов – 223 человека – женщины, что побило предыдущий рекорд последних выборов, в результате которых в парламент было избрано 155 женщин”, – идет речь в сообщении.

Таким образом, Франция перепрыгнула с 64-го на 17-ое место в мировом рейтинге женского представительства в парламенте и на 6-ое место в Европе, обогнав Великобританию и Германию.

Как отмечается, представительство женщин в Национальной ассамблее неуклонно растет – с 12,3% на выборах в 2002 году до 38,6% на выборах 2017 года.

ЗНО не може бути абсолютним показником якості навчання – Гриневич

За результатами ЗНО не можна визначати якість освіти у певній школі, оскільки часто за високими балами оцінювання стоїть не тільки і не стільки школа, як спроможність батьків створити особливі умови для розвитку дитини.

Часто за високими балами ЗНО стоїть не тільки і не стільки школа, як спроможність батьків створити особливі умови для розвитку дитини. Фото LightFieldStudios/Depositphotos

Про це розповіла міністр освіти Лілія Гриневич під час зустрічі з освітянами на Одещині, повідомляє МОН.

За її словами, для об’єктивного рейтингування шкіл в Україні потрібно розробити та освоїти механізм врахування “доданої освітньої вартості“.

Я проти рейтингування шкіл за результатами ЗНО, адже це оцінювання створене для перевірки знань учня, але не відображає прогрес школяра у навчальному закладі. У багатьох країнах для визначення рейтингу шкіл використовується показник “додана освітня вартість” – він враховує початковий рівень учнів, що навчаються в школах, їхній соціальний стан та прогрес, якого вдалося досягнути у школі“, – пояснила Гриневич.

 

Ударники праці-2. Вони спалюють наші гроші

220f02b17-chinovniki-dengi

Грудень для державних органів влади – запекла пора. Добігає кінця бюджетний рік, тож потрібно встигнути витратити “свої” кошти. Тобто державні кошти, які закладені в бюджет відомства.

Ця справа не з легких. Адже йдеться про сотні мільйонів гривень. Через такі “складні умови” роботи наприкінці майже кожного року ставалися скандали. Журналісти та активісти виявляли, що чиновники намагаються витратити гроші аби на що, та ще й за завищеними цінами.

 У ході журналістського розслідування виплат премій керівникам державних установ “Українська правда” виявила тенденцію: під кінець року рівень премій істотно збільшується.

Але це була лише верхівка айсбергу. Редакція вирішила копнути глибше: дослідити в цілому використання зарплатних бюджетів органами влади. Результати виявилися приголомшливими.

Виплати працівникам у грудні можуть у рази перевищувати стандартні місяці. Найбільшу суму в грудні-2016 отримав працівник Мінюсту Віталій Чепурний 489 тисяч гривень.

Усі дані для розслідування взято з відкритих джерел.

Слідкуйте за грошима

З осені 2015 року на порталі “Є-Data” оприлюднюється інформація про використання публічних коштів. Таким чином реалізується ідея “Прозорого бюджету”. Кожен громадянин може прослідкувати, як органи влади витрачають бюджетні кошти.

Предметом дослідження цього матеріалу стали транзакції органів влади на виплату зарплат, премій, винагород, відпускних та грошового забезпечення для військовослужбовців та правоохоронців.

Ось так на сайті виглядає стандартна транзакція:

 

 
 

З неї ми бачимо, що (1) платник Мінфін перерахував (2) одержувачу Ощадбанку гроші для (3) виплати зарплати за серпень у (4) сумі 2.547.329 гривень. Тобто це гроші, призначені для виплати працівникам Мінфіну, які мають картки Ощадбанку.

За місяць один орган влади може провести більше десятка подібних транзакцій для виплат своїм працівникам. Один орган влади можуть обслуговувати декілька банків. Також працівники можуть отримувати гроші готівкою. Але й такі випадки містяться на порталі “Прозорого бюджету”.

Це дозволяє уникнути ситуацій, коли органи влади під різними приводами не надають інформацію на запити.

Нагадаємо, що при підготовці першого матеріалу “Ударники праці” відповіді щодо преміювання керівників не надали Мінюст, Мінфін, Мінекономрозвитку, а Міноборони надіслало суми премій через 4 години після публікації журналістського розслідування.

Маючи інформацію по всіх транзакціях, можна підрахувати суми місячних зарплатних фондів кожного органу влади – тобто скільки грошей кожного місяця сплачено своїм працівникам. Для зручності цифри зібрано у відповідні діаграми.

Наприклад, для Мінфіну діаграма щомісячних виплат працівникам виглядає так:

 

 
 

Такі діаграми автор побудував для 27 органів влади: міністерств, правоохоронних відомств, Верховної Ради, кабміну, Адміністрації президента.

З діаграм добре видно, які органи влади наприкінці року збільшують видатки на преміювання працівників. При цьому збільшення виплат іноді припадає не лише на останній місяць року, а й на жовтень-листопад.

У держбюджеті чітко визначається цільове призначення грошей. Кошти, які визначені для виплати зарплат працівникам, не можна за власним рішенням перекинути на інші статті видатків без погодження Мінфіну. Однак ближче до грудня перерозподілити гроші із зарплатного фонду на щось інше просто не встигають, пояснює колишній заступник начальника відділу бюджетно-податкової політики секретаріату Кабміну Михайло Поляков.

“Коли державний орган планує свій річний бюджет, його задача – чітко вказати, скільки потрібно грошей. Не більше і не менше, – каже Поляков. – Якщо ти просиш менше, і тобі не вистачить, ти просто не виплатиш зарплату працівникам. Але якщо ти попросив більше, і в тебе виявляється залишок коштів у грудні, то прийде Рахункова палата і напише акт “відволікання коштів державного бюджету”. Тобто, ти взяв кошти з бюджету і не використав їх – а ці гроші могли піти на лікарні, школи, інше.

Тому кожен державний орган у грудні виплачує працівникам по дві, а подеколи й по три місячні зарплати. Наразі три зарплати вже не видають, але грудень залишається місяцем з найбільшими цифрами виплат”.

Акт Рахункової палати про “відволікання коштів держбюджету” не несе за собою відповідальності чиновників. Немає відповідальності і за “спалювання” зарплатних бюджетів наприкінці року.

Тож перед кожним керівником органу влади наприкінці року виникає дилема: залишити зекономлені кошти для держбюджету чи роздати їх своїм підлеглим.

“Покарання за виплату тримісячної зарплати немає, – каже Поляков. – Якщо керівник погоджує суму, жодних питань не виникає. Порушення буде лише тоді, коли це – виплата керівнику або його заступнику. Бо їм премії має погоджувати Мінфін. Якщо це звичайний працівник, якому заплатили тримісячну суму, притягнути когось до відповідальності нереально“.

“Спалювати” кошти не обов’язково, пояснив автору один із чинних міністрів. Але простіше “вільні” гроші роздати працівникам міністерства, щоб при підготовці держбюджету на наступний рік у Мінфіну не виникало запитань. Адже якщо цьогоріч орган влади не використав усі гроші зарплатного фонду, наступного року йому можуть зменшити видатки на зарплати.

Замкнуте коло: органи влади “спалюють” зекономлені кошти зарплатного фонду, щоб отримати відповідне фінансування на наступний рік і знову “спалити” державні кошти наприкінці року.

“Вгадати чітко, скільки потрібно грошей на зарплатний фонд на рік, дуже складно, – пояснює Поляков. – Хтось звільняється, когось призначають. Або ситуації, коли колишні працівники виграють суди. Наприклад, звільнили директора департаменту, він через 5 років пішов до суду і відсудив собі зарплату за всі роки. Якщо виплатити цю суму, може не вистачити грошей для зарплат працюючому персоналу. Тому зазвичай роблять запас“.

У свою чергу екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник не бачить проблеми в тому, що, наприклад, міністерства “досуха” витрачають зарплатний бюджет.

“Кожному міністерству йде певна сума коштів на виконання певних повноважень, – каже Пинзеник. – Але дуже часто в міністерствах є незаповнені вакансії. Наприклад, у мене в Мінфіні було 50 незаповнених посад і водночас зобов’язання, які потрібно було виконувати. Фонд зарплати зекономлений, але люди виконали роботу. Тому я використовував ці кошти на преміювання. Не всіх, а тих, хто робив гарні справи”.

Маючи інформацію по щомісячних сумах, можна оцінити, скільки бюджетних гривень кожен орган влади “спалює” наприкінці року. Порівняймо виплати у грудні та листопаді з виплатами у попередні місяці.

27 органів влади наприкінці 2016-го додатково виплатили своїм працівникам 175 мільйонів гривень. Лідерами по “спалюванню” бюджетних грошей виявилися Нацполіція, Генпрокуратура та Мінюст.

 

 
 

“Під кінець року на ім’я керівника органу влади пишеться доповідна записка, що такий-то працівник дуже сумлінно працював, зробив усе можливе і неможливе, і треба йому виплатити велику премію, – пояснює Поляков. – Такі премії також даються, наприклад, до ювілеїв або до народження дитини. У наказі не пишеться “за народження дитини” – пишеться “за сумлінне виконання службових обов’язків”. Можуть ще якусь грамоту додати або подяку, до якої буде приурочена ця сума.

Тобто документально роблять усе так, щоб ніхто не міг до чогось причепитися”.

У більшості випадків у відкритий доступ подібні доповідні не потрапляють. Але в базі порталу “Є-Data” є транзакції, які дозволяють побачити розмір додаткових до зарплати сум, що спрямовуються у кишеню чиновників.

Ось, наприклад, одна з грудневих транзакцій Мінюсту щодо виплати винагороди державним виконавцям.

 

 
 

У ході підготовки цього матеріалу автор натрапив на ще кілька дивних транзакцій органів влади.

Так, у березні 2016-го Мінрегіон (очільник – Геннадій Зубко) виплатив 4,5 тисячігривень премії з нагоди отримання почесних грамот та подяк.

 

 
 

У тому ж місяці керівництво Міністерства молоді та спорту (очільник – Ігор Жданов) виплатило 43 тисячі гривень “одноразові премії до 8-го березня”.

 

 
 

Також у березні минулого року 107 тисяч гривень у якості “винагороди до свята” отримали і в РНБО (секретар – Олександр Турчинов). Що це за “свято”, не уточнюється.

 

 
 

СБУ (голова Василь Грицак) більше 100 тисяч гривень спрямувало на “разову щорічну грошову допомогу до 9 травня”.

 

 
 

А в секретаріаті Кабміну в травні-2016 направили 68 тисяч на “допомогу ветеранам 2-ї Світової війни”.

 

 
 

Втім, грудень не йде в жодне порівняння з іншими місяцями. Порядок виплат наприкінці року значно вищий. “Українська правда” дослідила, хто саме отримує підвищені зарплати та премії у найгарячішу пору “спалювання” бюджетних грошей.

Антикорупційне законодавство передбачає, що працівники органів влади повинні декларувати доходи, які перевищують 50 мінімальних зарплат.

У базі електронних декларацій НАЗК за грудень 2016 року містяться 838 повідомлень про суттєві зміни. З них 355 – про отримання високих зарплат. 59 осіб того місяця декларували свої доходи двічі. При цьому декларанти не розписують: яка частина з декларованих сум є премією або винагородою.

По кількості отриманих високих виплат у грудні виділяються правоохоронні органи.

Орган К-ть осіб, які задекларували високі зарплати у грудні 2016 К-ть осіб, які задекларували по 2 високі зарплати у грудні 2016 К-ть осіб, які задекларували більше 100 тисяч у грудні 2016
НПУ 60 1 15
ГПУ 37 24 30
НАБУ 32 4 7
НАЗК 28 5 12

Усі керівники зазначених вище органів задекларували високі зарплати. П’ятірка лідерів серед правоохоронців виглядає так:

Посадова особа Посада Задекларована у грудні 2016-го зарплата
Назар Холодницький Керівник САП 425.389
Володимир Кривенко заступник керівника САП 399.580
Наталія Корчак голова НАЗК 390.033
Максим Грищук 1-й заступник керівника САП 345.350
Василь Кричун начальник відділу САП 329.338

Серед тих, хто отримав у грудні 2016-го більше 100 тисяч гривень, також: голова НАБУ Артем Ситник – 261 тисяча гривень, голова Нацполіції Сергій Князєв – 106 тисяч, та його заступник Андрій Крищенко – 135 тисяч гривень.

54 декларанти грудня 2016-го працюють у міністерствах. Найбільше осіб отримували високі виплати у Міністерстві закордонних справ. Щоправда, майже всі вони – дипломати, очолюють українські посольства закордоном, і отримали “компенсаційні виплати на час довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби”.

Орган К-ть осіб, які задекларували високі зарплати у грудні 2016 К-ть осіб, які задекларували по 2 високі зарплати у грудні 2016 К-ть осіб, які задекларували більше 100 тисяч у грудні 2016
МЗС 18 6 14
Мінюст 10   5
Міноборони 8 1 5
Мінсоц 6   2
МЕРТ 3 2 3
Мінрегіонбуд 3   1
Мінеколог 2   1
Мінкульт 1   1
МВС 1 0 0
Мінагро 1   1
Мінфін 1   1

Найбільші виплати у міністерствах отримали працівники Мінюсту та Мінекономрозвитку.

Посадова особа Посада Задекларована у грудні 2016-го зарплата
Віталій Чепурний Заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту – начальник управління контролю за діяльністю органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень 489.157
Олексій Перевезенцев З грудня 2016-го Держсекретар, до того – директор юридичного департаменту МЕРТ 301.252
Дмитро Поліщук директор Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту 247.657
Віктор Вакараш заступник міністра екології 230.626
Юрій Бровченко заступник міністра економічного розвитку та торгівлі 216.645

Віктор Пинзеник вважає, що держслужбовці мають право на високі винагороди. Але лише у випадках, коли проявили ініціативу, яка принесла користь державі.

“Є дійсно те, що мало б бути заохоченням, – пояснює Пинзеник. – Наприклад, у 2005-му році доходи митниці збільшили у 2 рази. Фахівці знайшли рішення, як закрити повно дірок. Ці рішення були дуже ефективні – феноменальний ріст доходів за рік. Очевидно, що за такі речі потрібно заохотити людей. Хоча ми не можемо говорити про безмежні суми. Все одно мають бути розумні рамки, не відірвані від життя”.

Минулого року парламент ухвалив зміни до законодавства, якими передбачив введення нового для України інституту – “приватних виконавців”. Однією з причин цієї реформи були показники ефективності державної виконавчої служби. У матеріалі “Економічної правди” річної давнини наводився показник ефективності ДВС – 2,2%. Як бачимо, такий скромний показник не завадив керівникам відповідного департаменту отримати найбільші виплати наприкінці року.

Більше 100 тисяч гривень у грудні 2016-го задекларували ще 6 керівників міністерств, серед яких два міністра – соцполітики Андрій Рева та культури Євген Нищук.

Посадова особа Посада Задекларована у грудні 2016-го зарплата
Юрій Буца заступник міністра фінансів 148.638
Андрій Рева Міністр соцполітики 140.601
Наталія Федорович заступник міністра соцполітики 114.508
Максим Нефьодов заступник міністра економрозвитку 111.859
Євген Нищук Міністр культури 107.898
Максим Малашкін заступник міністра регіонбуду 100.735

Також значні виплати у грудні 2016-го отримала Валерія Гонтарева (404 тисячі гривень) та ще 40 працівників Нацбанку, зокрема, директор Департаменту інспектування банків Тетяна Лебединець – 813 тисяч гривень.

Відзначився і голова Донецької облдержадміністрації Павло Жебрівський. Серед декларантів високих зарплат – 11 працівників Донецької військово-цивільної адміністрації, зокрема, і всі 5 його заступників.

У попередньому матеріалі “Ударники праці” вже йшлося про те, щозаконодавці спробували вплинути на стан речей зі “спалюванням” зарплатних фондів через преміювання держслужбовців. Втім, Михайло Поляков зазначає, що нові норми законодавства можуть не спрацювати.

“Там обмежили по кожному працівнику, – пояснює експерт бюджетного процесу. – А потрібно обмеження загального фонду оплати праці. Щоб не вийшло так, що не можуть дати премію Петру, то дадуть його колезі Миколі, а він віддасть Петру. Тобто обійти обмеження з закону “Про держслужбу” можна дуже легко. Миколі це теж добре, бо йому ця сума буде зараховуватися для розрахунку пенсії“.

Аби наприкінці року не спалювалися десятки мільйонів бюджетних грошей, необхідні зміни до Бюджетного кодексу, вважає Поляков. Потрібно запровадити обмеження, щоб фактичний фонд зарплати у грудні не перевищував середньомісячний за попередні 3 місяці.

Поки ж у керівників органів влади і надалі залишається вибір: повертати в кінці року невикористані кошти до держбюджету, або роздавати їх своїм працівникам, вигадуючи успіхи у роботі.

Як виявило попереднє розслідування – частіше обирають другий варіант.

Олексій Братущак, УП

  У столиці поліція затримала сімох противників Маршу рівності

aHR0cDovL2FwaS50cmFxLmxpL3VybC9pbWFnZT91cmw9aHR0cDov99L2d99vLnB1Ymxpc2hlci1uZXdzLmNvbS9BVnk2YzhYdzY0eVNTZmQyS3R5ViZ3PTU2MCZoPTMwMA

Противники Маршу рівності порушували громадських порядок у центрі Києва

Поліція затримала 7 осіб, які порушували громадських порядок у центрі Києва. Затримані – противники Маршу рівності. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив глава патрульної поліції Києва Юрій Зозуля.

«Затримали 7 осіб, відвезли в райуправління. Повідомлень про постраждалих у нас поки немає, будемо перевіряти», – заявив він.

У той же час, як заявив представник Правого сектора кореспонденту «112 Україна», затримали 10 осіб, серед яких депутат міськради Києва Назаренко». «Ми вважаємо, що це перевищення службових повноважень», – сказав представник.

Перед затримання людей між противниками ходи і поліцією сталася сутичка.

«За кілька хвилин до початку руху Маршу рівності поліція взяла в кільце противників маршу (на розі бульвару Шевченка і вул. Володимирської – ред.). Противники зрозуміли, що учасники маршу змінили маршрут і намагалися прорвати кільце, було кілька спроб. Але кінна поліція не дала пройти ні в парк Шевченка, ні в бік Будинку вчителя. Під час цих спроб підірвали петарду або вибуховий пакет, вибух був досить сильний, але ніхто не постраждав. Сутички були 3-4 хвилини. Після цього спроб порватися більше не було», – передає «112 Україна».

Нагадаємо, у Києві завершився Марш рівності. Хода тривала близько 30 хвилин. Учасники зібрались біля Будинку вчителя і почали ходу близько 10:15. Вона завершилась на площі Льва Толстого близько 10:45.

 

 

Уряд України за підтримки міжнародних організацій ініціював конкурс стартапів Open Data Challenge

Про це у Facebook повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Він зазначив, що за рік Україна значно підвищила свої позиції у міжнародних рейтингах відкритості даних, таких як Open Data Barometer (+18 позицій) та Open Data Index (+24 позиції).

Також Гройсман відзначив, що держава відкриває дані не лише для підвищення прозорості й боротьби з корупцією, а й для стимулювання розвитку комерційних та громадських проектів на базі відкритих даних, які мають величезні перспективи (наприклад, сьогодні Direct Open Data Market Size EU оцінюється на рівні 60 млрд євро).

«Саме з цією метою уряд України за підтримки USAID Ukraine – USAID Україна та UKAID ініціював конкурс стартапів на базі відкритих даних Open Data Challenge – ідеатони в містах України. Призовий фонд першого циклу – 1 500 000 грн. Запрошую всіх зацікавлених взяти участь в Open Data Challenge, а ми підтримуємо та допоможемо реалізувати Ваші ідеї», – заявив Гройсман.

«Главком» також повідомляв, що проект «ProZorro.Продажі» визнано одним із кращих антикорупційних стартапів світу.

 Из новогоднего эфира Квартала 95 вырезали номер об Авакове

66_share

Из новогоднего шоу студии Квартал 95 был вырезан номер про главу МВД Арсена Авакова.

Как сообщает КП в Украине, снимавшийся три недели назад концерт попал в эфир на канале 1+1 в новогоднюю ночь не полностью.

Авакова играл его Юрий Крапов, одетый в стиле гламурного рэп-испонителя: в шубе, с золотыми цепями и в девушек, которые были одеты в форму полиции и выступали в роли помощниц и заместительниц Авакова.

“Добрый вечер. Для начала разрешите представить свою команду. Итак, номер первый – Альбина. Начальник отдела по борьбе с наркотиками. Практиковалась в Голландии, стажировалась в Колумбии, лечилась в Киеве. Наркотики носом чует”, – говорил в своем номере “Аваков”. 

В том же стиле министр представил всех своих помощниц, но телезрители этого не увидели.

Напомним, студия Квартал 95 в новогоднем выпуске высмеяла ежегодное обращение президента Украины к народу в праздничную ночь.
повний випуск новорічного Вечірнього Кварталу 2017

 

 Антимайдан в Киеве: как это было.

Военный фотограф Олесь Кромпляс опубликовал архивные фотографии Антимайдана конца 2013 – начала 2014 годов (в частности, из лагеря “титушек” в Мариинском парке Киева).

630x1000640x394640x404640x405640x406640x407640x408640x411640x415640x459

ФОТОрепортаж

 “Боевым ядром орков были сумасшедшие бабки. Именно они постоянно кричали набитыми золотыми зубами ртами, выбрасывали кулаки в небо и пытались болтать с нашими через ментовское “оцепление”. Вялые бюджетники, которых было большинство, пассивно сновали и только и пытались бросить флаги и транспаранты. Группы “титушек”, традиционно в “спортивках”, капюшонах и кроссовках, сидели с ногами на скамейках. Так они грели замерзшие в модных туфлях ноги”, – пишет автор фоторепортажа для Цензор.НЕТ.

“В резерве, у сцены возле Рады, наготове стояла ударная группа бабок и какое-то подразделение спецуры с хищными птицами на шевронах. Последние – здоровые, с бычьим шеями – стояли и пристально смотрели в сторону наших протестующих, раз за разом вздрагивали – сами себя сдерживали, чтобы не броситься вперед”, – вспоминает он.
“В следующий раз “рыги” оккупировали Европейскую площадь. Попасть на тщательно срежиссированную картинку для российских медиа было уже сложнее. На двух входах из ментов были выстроены живые коридоры: выйти и поесть на Майдане можешь, а чтобы зайти – просто так не проскочишь. Со второй попытки мне удалось. Старенькие джинсы, летние остроносые туфли, короткая строгая черная куртка и темная “пидарка” – и я свой”, – пишет Кромпляс.
“Суровый шахтерский народ осушает “чекушки” водки и закусывает “Беломором”. Толпа бюджетников повернулась задом к сцене и с надеждой на очередную “пайку” сверлит глазами полевые кухни с черным и горьким, как желчь, чаем. Кто-то обнимает свою бабу. Компании более предусмотрительных оккупировали скамейки. Внутри такого “общака” – нехитрый харч и “фляжка”, – отметил фотограф.
“В Мариинке, напротив Кабмина, разбит лагерь “титушек”. Охрана строгая, так просто не попадешь. Подслушиваю разговор “спортивной внешности молодчиков”, явно причастных к организации этого “действа”. Долетают фразы об Иваныче, который “решает”. Глупая мысль, и все же: на входе в лагерь “надеваю” уже натренированную быдломорду и нагло ворчу: “Старший группы с Мелитополя, Иваныч разрешил зайти”, – вспоминает он.
“Буржуйки и бочки с костром. Около них греются гопники. Длинная шеренга полевых кухонь. По давней донецкой традиции берут сколько могут удержать. Шара же. Последним не хватит. Остатки скоромной гречки и пластиковая посуда разбросаны по всему парку”, – пишет Кромпляс.

Украинские судьи хранят более миллиарда налички

Согласно данным электронных деклараций украинские судьи суммарно хранят более 1 млрд грн наличными.avtorckoe

По данным активистов проекта Prosud, судьи и члены их семей имеют 1055562917 гривен наличными.

Также активисты Prosud представили топ-10 судей и их семей с наибольшим количеством “матрасных средств”.

Первое место в рейтинге заняла судья Хозяйственного суда Киева Виктория Джарты – 23 млн 328 тыс. 400 грн.

1481553967_02

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

fotoСМИ: Глава Запорожской ОГА на госслужбе

 

Его жена владеет недвижимостью премиум-класса на южном берегу аннексированного Крыма

Читайте більше тут:

Ляшко облили томатным соком в Раде:ляшко толока

“Из-за вашего интервью меня признали врагом в России”. ВИДЕО+ФОТО

дивитись

                                                            Під час ефіру Гриценко “злив”чат БПП

grycenko_2 Читайте на сайті:

 

sadovyy_poroshenko

Мер Львова розповів про пропозиції від Порошенка
Читайте більше тут:

Хто більше схожий 80_main

на «агента Кремля»:

Тимошенко чи Ляшко.

Результати опитування

дивитись

“Два дяки – Президент і Новинський – могли б давно це питання вирішити і не виносити його в сесійний зал”, – Кужель

перейти на сайт

 

Ляшко владеет в Княжичах сразу 6

земельными участками

14_main

 На выходных в селе Княжичи (Броварской район, Киевская область) произошла перестрелка, в результате которой погибло 5 сотрудников полиции. Трагедия случилась из-за неразберихи во время спецоперации по захвату преступников.

А пока прокуратура Киевской области по данному факту осуществляет досудебное расследование в уголовном производстве, предусмотренном п.1 ч.2 ст.115 (убийство) УК Украины, “Страна” решила посмотреть у кого есть земля и владения в поселке Княжичи.

В поселке Княжичи под Киевом насчитывается около 1800 дворов и проживает 6500 человек. По крайней мере, именно так утверждается на официальном сайте села. Согласно Государственному реестру прав на недвижимость и е-декларациям за 2015 год, которые просмотрела “Страна”, земля и дома в Княжичах есть как минимум у трех чиновников. 

Народный депутат Ляшко

У лидера “Радикальной партии” Олега Ляшко в Княжичах есть 6 участков одинакового метража. Каждый из них занимает площадь 210 кв.м. В общей сложности у политика здесь 12 соток земли. 

Согласно декларации, право собственности на землю в поселке Княжичи политик получил в июне 2009 года. Однако в документе за 2015 год не указано, что на этих сотках началось какое-либо строительство.

Судья и аудитор начальник одного из управлений ДФС613df30ff6d1475db845586d64711a0b

Дом и земля в Княжичах есть у чиновницы Государственной фискальной службы Сусанны Михоник. Женщина с декабря 2015 года занимает должность начальником Управления аудита отдельных объектов и категорий плательщиков ГУ ГФС.

 В е-декдарации Михоник указано, что в Княжичах она вместе с мужем Павлом живет в доме площадью 203,1 кв.м. Также у мужа чиновницы в поселке есть 10 соток земли

10 соток земли в поселке, где произошла кровавая перестрелка, есть у судьи Рипкинского районного суда (Черниговская область) Юлии Яхно. Об этом стало известно из ее е-декларации за 2015 год. 549f4f5dc58bcd2e779135ba22660a36

Также у нее есть 2 квартиры в Броварах (Киевская область) по 140 кв.м. каждая и 12 соток в селе Требухов (Броварской район). 

Судьей Юлия Яхно стала в октябре 2016 года. До этого работала адвокатом. 

Ранее “Страна” писала о том, что гламурная Алена Бобита из Оболонской прокуратуры задекларировала 4 квартиры и 2 машины. 

Леся Матвеева и Лев Парцхаладзе объявили о разводе

Мисс Украина-2004″ и госчиновник прожили вместе 10 лет.5841b25db5cb5

“Мисс Украина-2004”, телеведущая Леся Матвеева объявила о разводе с мужем, заместителем министра регионального развития и ЖКХ Львом Парцхаладзе.

Новостью 34-летняя Леся Матвеева-Парцхаладзе сама поделилась в Фейсбуке.

“Наша со Львом совместная история продлилась 10 лет. В эти дни она заканчивается. Наш брак подарил нам двух замечательных детей и массу прекрасных воспоминаний. В скором времени мы продолжим наше общение в статусе добрых друзей, которые всегда поддержат и помогут друг другу”, – написала Леся.

“Мы приняли решение сообщить о нашем разводе, так как не считаем необходимым скрывать этот факт от общественности. Взамен просим лишь понимания и толерантности”, – объяснила свое публичное объявление Матвеева

                                                                                         Про валянки

Был у нас в зоне такой человек, Шовкуненко. Добрый, по-видимому. Помог мне, почти спас меня. В суровую уральскую зиму 1975 года я вышел в зону из карцерной камеры после четырехмесячной голодовки. Трудно мне было тогда в худых кирзовых ботинках. Даже не в сапогах. Спустя пару дней Шовкуненко подошёл к моему другу Васылю Пидгородецкому и как-то очень тепло сказал: «Ты скажи этому жидочку, пусть подойдет ко мне. Я дам ему хорошие валенки. У меня их несколько пар. Хорошие дам, подшитые».583bf02748cbd

И вправду дал мне валенки. Спас меня, истощенного, от неизбежной болезни. Добрый был человек. Досиживал он тогда 15 лет, был осужден за усердный труд в каком-то нацистском полицейском соединении, где был немалым начальником. И у нас в зоне он был начальником: нарядчиком и председателем совета коллектива. А в войну, в отечественную, служил немцам верно, был даже удостоен высокой чести участвовать в съезде вермахта в Берлине.

Однажды в солнечный весенний день стояли мы расслаблено в крошечной зеленой зоне нашего лагеря, две-три березы да небольшая лужайка скудной травы. Недалеко от нас с кем-то из лагерных сук (стукачей) мирно беседовал Шовкуненко. Внезапно один из нас, нижнетагильский диссидент Гоша Давиденко, сделал несколько шагов к Шовкуненко и громко сказал: «Батя, я поздравляю тебя с праздником!». Шовкуненко, поразмыслив, ответил: «Ты ошибаешься, сынок. Нет у меня сегодня праздника. Ты ошибся». Гоша произнес сакраментальное: «Не ошибаюсь, батя. У тебя сегодня большой праздник – день рождения Гитлера!». Шовкуненко, немедленно разъярившись, закричал: «Да, я служил Гитлеру. И Сталину служил. А сейчас Брежневу служу. Ну, а если вы, антисоветские поганцы, придёте к власти, буду вам служить!»

Мы к власти так и не пришли. В ней – дети и внуки тех, кто исправно служил Сталину и Брежневу. Это мы, украинский народ, одаряем их властью. Разных и, в основном, не очень добрых. Иногда – судимых. Чаще – серых, скучных наших сограждан. Но есть среди них и яркие. К примеру, Олег Ляшко. Чем-то глубинным он напоминает мне давно покойного Шовкуненко. Не только наличием судимости в прошлом. В одном уверен: Олег Валерьевич валенки мне бы не дал. А служил он многим. По очереди. Вчера был в войске Тимошенко, сегодня полосует её словами. Громогласно поливая грязью Петра Алексеевича, нежно заботится о его имидже. Левочкин, Коломойский, та же Юлия Владимировна… Придет время и самого Рината Леонидовича, вслух осудит.

Ну, точно как Шовкуненко. Только валенки – не дал бы.

Семен Глузман, психіатр

 

 

 

Поразки та таємниці головної політичної іменинниці листопада

27 листопада святкує день народження Юлія Тимошенко.yuliya-timoshenko-porazila-vseh-svoim-naryadom-v-chest-55-letiya_1

Леді Ю знають навіть аполітичні люди.

Ставитися до неї можна по-різному,

однак не віддати належне її вмінню

привертати до себе увагу неможливо.

Початок шляху

Дівоче прізвище Тимошенко – Григян. ЗМІ писали про вірменське коріння Юлії Володимирівни, однак сама вона неодноразово спростовувала ці чутки: «У мене по лінії батька всі латиші до десятого коліна, а по лінії мами – всі українці». За словами Тимошенко, «через помилку співробітників паспортного столу Володимир Григяніс і перетворився на Григяна». Водночас не вщухають розмови й щодо єврейської національності матері Леді Ю – Людмили Телегіної.

Юлія рано – за нинішніми мірками – вийшла заміж за бізнесмена Олександра Тимошенка. У ЗМІ так змальована історія їхнього знайомства. Олександр випадково зателефонував на домашній телефон 16-річної Юлії – помилився номером. Однак голос майбутньої політичної зірки так сподобався чоловіку, що він запропонував їй зустрітися. За легендою, дівчина відповіла згодою лише після п’ятого дзвінка. Вже в 19 років Тимошенко народила доньку Євгенію. За кілька років починає працювати на Дніпровському машинобудівному заводі інженером-економістом – туди її розподілили після закінчення Дніпропетровського державного університету. Однак надовго пов’язувати своє життя із заводом амбітна Тимошенко не збиралась, і вже через чотири роки розпочала спільний з чоловіком бізнес.

Початок політичної кар’єри

По-справжньому багатою Тимошенко стала на початку 90-х. В 1991-му вона разом із чоловіком започаткувала корпорацію «Український бензин» (КУБ). У 1995–1997 роках очолювала створену на базі КУБа корпорацію «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ). Однак, як про це розповідає сама Тимошенко, через «політичні репресії» її бізнес було повністю зруйновано. «Залишили випалену землю», – полюбляє розповідати Юлія Володимирівна. Саме це і стало поштовхом для початку активної політичної діяльності: в січні 1996 року вона вперше проходить до Верховної Ради за Бобринецьким виборчим округом №229 (Кіровоградська область). Невдовзі Тимошенко стає першим заступником Павла Лазаренка – голови партії «Громада». У 1998-му вона вдруге потрапляє в парламент, а через рік, у грудні 1999-го, очолює Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

Невдовзі ЮВТ переходить з парламенту до уряду: вона обіймає посаду віце-прем’єра з питань паливно-енергетичного комплексу в Кабінеті міністрів Віктора Ющенка. Політологи стверджують, що тоді її взяли саме на цю посаду як знавця газових схем, щоб вона розкрила всі приховані течії тіньової економіки.

Треба визнати, Тимошенко вдалося реформувати ринок електроенергії. Вона створила систему, в якій усі гроші, що надходили від споживачів, розподілялися через єдиний рахунок енергоринку, минаючи обленерго. Однак Юлія Володимирівна поставилась до своїх нових обов’язків із надмірним – на той момент – ентузіазмом. Вона розпочала власні, в обхід тодішнього президента Кучми, переговори щодо газу з росіянами і туркменами. Крім того, розпочала реформу вугільного ринку, яку не схвалили донецькі. Розплата за таку активність не змусила довго чекати: у серпні 2000 року одна за одною почали з’являтися кримінальні справи щодо рідних та близьких урядовця.

Сама ж Леді Ю, передчуваючи неминучу відставку, вирішила викластися на повну та стати серйозним супротивником тодішнього глави держави. На початку 2001-го вона підтримала акцію «Україна без Кучми». Реакція Кучми була блискавичною: 19 січня він підписав указ про її відставку. І це був лише початок проблем Тимошенко.

Перший строк – трамплін

Арешт Тимошенко у лютому 2001 року крім проблем приніс Юлії Володимирівні справжню всеукраїнську впізнаваність. Режим Кучми її звинувачував у тому, що на чолі ЄЕСУ в 1995-1996 роках вона здійснювала контрабанду російського газу в Україну та не сплачувала податки. Тоді Леді Ю провела у Лук’янівському СІЗО 42 доби. Печерський райсуд наприкінці березня санкцію на арешт скасував – Юлія Володимирівна вийшла на волю. Героєм. Її почали порівнювати з Жанною д’Арк. Політик Тимошенко закріпила за собою статус ворога режиму.

Помаранчева революція лише додала популярності Тимошенко. Вона показово вгамувала свої амбіції і підтримала висунення Віктора Ющенка у президенти, фактично замінила його у передвиборній кампанії в період отруєння і недієздатності. Щоправда, Ющенко цю самопожертву не оцінив. На посаді прем’єра Тимошенко при новому президентові втрималась лише півроку, внутрішні чвари швидко розкололи помаранчеву команду. Наприкінці 2007-го Тимошенко вдруге після дострокових виборів стає прем’єром. Але згоди з президентом як не було, так і нема. Президент Ющенко і прем’єр Тимошенко назавжди в історії залишилися ворогами.

Хто мав рацію у тій ситуації? Думок з цього приводу безліч. Але факт залишається фактом: Леді Ю активно продовжує політичне життя, президент Ющенко інколи коментує події в статусі політичного пенсіонера.

Тривале позбавленні волі рішенням суду Януковича ЮВТ змогла перетворити на багатосерійне «піар-мило» за участю міжнародних політичних зірок. До неї їздили європейські чиновники, під вікнами активісти постійно кричали «Юлі – волю!» та передавали подарунки до всіх свят. Сама Тимошенко теж не припиняла розповідати про побиття, нестерпний біль у спині та втрату свідомості. До неї приїжджали найкращі лікарі, кожен коментар яких з приводу змін дієти хворої чи призначення нового лікарського препарату ставав топ-новиною. Треба визнати, основної мети було досягнуто: Тимошенко не втратила популярність серед людей навіть за умов тривалої відсутності на волі. Її політична сила тріумфально проходить до парламенту у 2012 році. Здавалося б, після виходу на неї чекає блискуче політичне майбутнє. Однак не так сталося, як гадалося…

Юліє Володимирівно, ви… переграєте

Звільнення Тимошенко з-за ґрат у фіналі Революції гідності за сценарієм мало б стати тріумфом на дострокових виборах президента. Після харківського ув’язнення вона одразу поїхала на Майдан. Здавалося б, усе правильно зробила. На сцені Майдану головний ворог Януковича з’явилася на інвалідному візку. Втім, її виступ постійно перебивався. То комусь начебто ставало зле в натовпі і всі починали кликати лікаря, то хтось починав вигукувати про провокаторів. Усе виглядало так, що другий Майдан не надто хоче слухати спіч бранки Януковича. Понад те, народ із нерозумінням поставився до того, що Юлія Володимирівна, яка начебто тривалий час страждала від болю в спині та не могла стояти, взула туфлі на… величезних підборах. Чи був той холодний прийом Тимошенко кимсь уміло зрежисований, достеменно невідомо. Та тренд уже був задано, народ хотів інших лідерів: у травні 2014 року у першому турі наступним президентом країни було обрано Петра Порошенка. Тимошенко з розгромним рахунком програє. Через півроку її партія, яку на той момент залишили найвпливовівші члени, ледь долає прохідний бар’єр… Серед політологів стає модно говорити про політичне небуття Леді Ю…

Та Тимошенко не була б Тимошенко, якби не вміла відроджуватись з попелу. Останній рік-півтора її персональний рейтинг зростає. І відбувається це швидше завдяки невдачам влади, ніж успіхам самої опозиціонерки, яку не перестають звинувачувати у популізмі,

Вона знову чудово виглядає і привертає до себе увагу. Розпущене або зібране збоку довге біляве волосся та гламурний макіяж також наштовхують на думку, що ЮВТ вирішила пустити в хід та максимально використати всі свої козирі.

Чоловіки Тимошенко

Злі язики стверджують, що своїм успіхом на політичній ниві Юлія Володимирівна зобов’язана не лише вдалому старту за підтримки успішного чоловіка й свекра і власній цілеспрямованості, а й численним союзам із впливовими чоловіками. Не є секретом її зв’язок із Павлом Лазаренком (цю деталь уже третій десяток років використовують опоненти Тимошенко). З колишнім прем’єром, якого дістало американське правосуддя,  Тимошенко досягла серйозних успіхів у політиці та бізнесі.

Постать Олександра Турчинова майже 20 років також завжди маячила за спиною Тимошенко. Складалося враження, що цей політичний дует найстійкіший в українській політиці. Та події 2014 року довели ще раз: у політиці немає вічних союзників. Турчинов зрадив Тимошенко. Пішов сам і забрав ядро команди, яка влилась у «Народний фронт».

ЗМІ також приписували Тимошенко велику кількість романів з відомими політиками. Та жодного підтвердження цього вони ніколи так і не навели. Серед «коханців ЮВТ» у різний час «значились» уже згадані Лазаренко і Турчинов, колишній глава «Газпрому» Рем Вяхірєєв, глава передвиборного штабу Ющенка Олександр Зінченко, одіозний Нестор Шуфрич, нардеп Сергій Власенко і навіть Борис Нємцов. Російський політолог Станіслав Бєлковський навіть стверджував, що Путін у 2009 році виступив з підтримкою Януковича назло Юлії Володимирівні, яка начебто не відповіла на його почуття. Та цікавість до особистого життя Тимошенко протягом довгих років лише підтверджує її популярність.

Незламна Тимошенко

За всі роки в політиці Тимошенко дуже часто зраджували. Типова ситуація, коли вчорашні близькі соратники ставали її ворогами. Тих, кого ЮВТ привела у велику політику, – сотні. Десятки з них потім «віддячили» їй «від усього серця». Серед таких юрист Андрій Портнов. У 2006 році він пройшов до ВР п’ятого скликання саме у списку БЮТ. Після цього Портнов також у БЮТі пройшов до Ради на позачергових виборах 2007 року. Йому вдалося завоювати довіру Тимошенко: наступного, 2008-го, року Портнов стає заступником голови фракції. Серед іншого саме він займався супроводженням газових контрактів з Росією у 2009-му. Згода Портнова обійняти посаду заступника глави Адміністрації президента Януковича (2010 рік) і сама Тимошенко, і ЗМІ сприйняли як ляпас. Це був відчутний удар для Леді Ю, оскільки саме Портнов неодноразово допомагав їй у непростих та неоднозначних справах. Подібних історій безліч: від Тимошенко йшли Олександр Фельдман, Сергій Головатий, Володимир Олійник, Таріел Васадзе, Наталя Королевська і ще багато-багато бізнесменів від політики, які завжди «з владою».

Нелегким для Тимошенко став 2014 рік, коли вона втратила потужних союзників. Більше того, вони… об’єдналися проти неї. Саме того року було створено політсилу «Народний фронт», куди увійшли і Олександр Турчинов, і Арсеній Яценюк, який так бурхливо радів її звільненню (відеоролик з його «Юля! Юля!!!» і досі використовують гумористи), і Андрій Парубій, і В’ячеслав Кириленко…

Залишатись сильною та незламною Тимошенко допомагала не лише залізна воля, а й сім’я. У період політичних невдач Юлія Тимошенко нарешті стала бабусею.

 

 

Ляшко забрав депутатський мандат у радикала, який купив дорогі авто

903958

       Депутат Київської міської ради від Радикальної партії Юрій Сухін після скандалу з купівлею дорогих спортивних автомобілів здав свій депутатський мандат.

      Про це на своїй сторінці у Facebook написав лідер Радикальної партії і голова парламентської фракції РП Олег Ляшко.

     “Почитав у інтернеті, що депутат Київської міської ради від Радикальної партії Юрій Сухін придбав спортивне авто. Перепитав у Юри, чи правду пишуть. Він підтвердив: одні свої авто продав, інші купив”, – повідомив Ляшко.

     Він наголосив, що доходи Сухіна дозволяють йому це робити, але “для членів Радикальної партії є ще питання моралі”.

    “Я вважаю неприйнятним купувати дорогі машини, коли мільйони українців не можуть заплатити за комунальні послуги. А якщо подобаються дорогі авто – тоді не треба займатися політикою”, – наголосив лідер Радикальної партії.

   Ляшко повідомив, що зажадав від Сухіна добровільно написати заяву і здати мандат депутата Київської міської ради.

“Він це зробив, і я йому вдячний за розуміння політики Радикальної партії. І так жорстко буду діяти щодо кожного члена своєї команди!” – додав лідер РП.

 

468198775397 Раніше видання ТопЖир повідомило, що Сухін придбав два автомобілі: Ferrari 458 Italia (ціна в Україні – 7 млн гривень) і Aston Martin DBS (ціна  – 8 млн гривень)

 

 

 

“Кадрова вакханалія”

        Заступником глави МВС стала дочка бізнесмена, що шокувала соцмережі своїми відвертими фотографіями. Співрозмовники “Вістей” кажуть, що в країні кадрова вакханалія і прогнозують швидку відставку юної чиновниці

        Тільки в неділю, 13 листопада, глава МВС Арсен Аваков відреагував на скандал, який вибухнув у зв’язку з призначенням на посаду заступника міністра з євроінтеграції його відомства 24-річної Анастасії Дєєвої (Шмалько в дівоцтві), політолога за освітою. У своєму пості Аваков засудив тих, хто «кривдив» юну чиновницю, і попросив, щоб їй дали час проявити себе.46_slider2

                        “Всіх запам’ятає”

        Анастасію Дєєву призначили на високу посаду ще 26 жовтня на закритому засіданні уряду, але розпорядження про це з’явилося на сайті МВС 10 листопада. Після цього стали спливати цікаві речі з біографії юної чиновниці. То вона давала інтерв’ю гламурному виданню в ролі політолога, правда, під псевдонімом Анастасія Франк.

       У ньому вона розповіла, що деякий час жила в Стокгольмі, де займалася зеленими технологіями. Також розповіла, які бренди воліє: Acne, Stella McCartney, MM6, & Other Stories, COS. «В основному одяг я купую за кордоном під час відряджень або відпочинку. Мекка шопінгу для мене – це Швеція і Данія », – каже дівчина.

Ажіотаж навколо заступника глави МВС Дєєвої: блогер вказав на “руку Гройсмана”

       Вона ж повідомила, що працювала помічницею екс-заступника глави МВС Екі Згуладзе, а починала свою кар’єру з 18 років, влаштувавшись помічницею до депутата-регіонала Леоніда Кожарі. Після перейшла працювати в департамент МЗС, оскільки Кожара тоді очолив відомство. Правда, Анастасія всього лише розбирала пошту шефа, а другу половину дня присвячувала навчанню в університеті ім. Шевченко.

     «Її в хорошому сенсі можна назвати білою вороною на нашому потоці політологів. З першого курсу була помітна її цілеспрямованість і амбітність, але в той же час – людяність і відкритість в спілкуванні. Вона завжди була «без понтів», – розповів «Вістям» однокурсник Дєєвої Вадим Герасимович. За його словами, Дєєва часто пропускала заняття, але сесії закривала без хвостів.

     Правда, є однокурсники, які трохи іншої думки про Дєєвої. «Я Настю знаю по університету, хоча ми вчилися в різних групах. Ось зараз ви все думаєте, що вона плаче в подушку, бачачи, як накинулися на неї в соцмережах, а насправді вона із задоволенням спостерігає за всім, що відбувається. Це її зоряний час. Вона запам’ятає тих, хто її захищав, і особливо тих, хто її ображав. Настя з тих, хто давно знає, чого хоче. Слави, зірковості. Щоб все крутилося навколо неї. Вона вся в цьому. Мене не дивує, що вона десь в Японії встигла похвалити Авакова, вона завжди знає, що і як потрібно сказати, щоб потрібні люди помітили. Причому для досягнення мети всі засоби хороші », – розповіла одна з колишніх студенток.

Сім’я Дєєвої

Батько Дєєвої, Євген Шмалько, – директор ПП Південноукраїнської фармацевтичної компанії. У самій Анастасії в декларації – $ 24 тис. Доходів, зароблених в Швеції.

    Навчалася Дєєва в одному з престижних ліцеїв столиці – Кловському, який закінчив, наприклад, син президента Олексій Порошенко, а зараз навчаються діти бізнесмена Костянтина Жеваго, внучки екс-мера Києва Олександра Омельченка … «У 15 Дєєва вже знала, ким хоче стати і що робити », – розповідає її колишня однокласниця.

     Чоловік Дєєвої, Георгій, – син провідної на «1 + 1» Наталії Підлісної, партнер  компанії з продажу електротранспорту, а заодно він займається просуванням сайтів в рекламному агентстві. Свекруха, до речі, горою стала на захист невістки.

   «Аваков її потребував, у неї все виходило. Він запропонував їй посаду не найпершого, але зама, який курирує наближення емведешних структур до норм цивілізації і стежить, щоб гранти не крали (тут Наталя використовувала ненормативну слівце. – Авт.). Порошенко спочатку злякався її віку, потім, поспілкувавшись, проепрувіл (так, блін, я теж використовую іноземні слова). Так вона стала заступником міністра. А ви кого чекали на це місце? Може, вашу дружину? Або сестру? Або «сміття» з 20-річним стажем? »- Написала в соцмережі Підлісна. Правда, пост на другий день зник.

“Кадрова вакханалія”

У соцмережах з’явилися вельми відверті фото Анастасії, де вона, не соромлячись, демонструє всю свою красу. З цього приводу нарешті виступив Аваков. «Фотоальбоми, викинуті в інтернет і з таким ефектом підживити ниці почуття нашого околополітікума … Студентка не має права на приватні фото? Святенництво. Або ви безтілесні, або безстатеві, моралізує на яскравий одяг і оголені лінії? »- Написав глава МВС.

     Політологи ж вважають, що призначення Дєєвої має далекосяжні наслідки, причому дуже небезпечні для країни. «Це змагання між Аваковим і Саакашвілі, хто найме молодшу і розумнішу чиновницю (екс-губернатор, нагадаємо, призначив начальником одеської митниці 27-річного філолога Юлію Марушевская. – Авт.). Небезпечна політика кіндер-сюрпризів може остаточно зруйнувати бюрократичний державний апарат. Хочете призначити молоду і розумну, нехай вона буде вашою помічницею! Інакше і дівчина може голову втратити від кульбітів долі, плюс вона буде залежна від папіка-боса, який так їй допоміг в кар’єрі. Чиновник повинен пройти кар’єрними сходами, щоб набратися досвіду, в іншому випадку це кадрова вакханалія в країні », – вважає політолог Вадим Карасьов. Його колега Руслан Бортник впевнений, що Дєєва скоро піде у відставку.

    «Справа зовсім не у віці. Є таке поняття, як кодекс держслужбовця. Чиновник, на відміну від студента чи іншої людини, не може дозволити собі такі фото, плюс є явні нестиковки в біографії. Все це говорить про те, що кадрові призначення в нашій країні стають все більш і більш корумпованими », – вважає Бортник.

Призначенням Горгана Президент політично посилив Київську область

753427

Так прокоментував виданню From.ua перший місяць роботи губернатора Київщини Олександра Горгана, політолог Микола Давидюк, додавши, що президент зробив сильний хід і вдалий вибір для області.

Як відомо, більшість в обласній раді контролює “Батьківщина”, тому вони мали свого претендента на посаду голови ОДА. Однак, на конкурсі переміг інший кандидат, і політичні виклики перед ним будуть стояти зовсім непрості.

“Проте, ми бачимо початок рутинної господарської роботи без скандалів і протистоянь. Активну участь губернатора в поточній роботі: безпосередня присутність у точках надзвичайних подій, оперативна реакція. Олександр Горган не став чужим для області і для структур державного апарату”, – вважає політолог.

Очевидно, що зараз відбувається формування нової команди у Київській обласній адміністрації. Звільнені всі заступники, 40 відсотків керівників департаментів, управлінь і відділів. Зрозуміло, що перед губернатором стоїть завдання посилити команду президента.

Наступний виклик для молодого губернатора – формування власної команди і лояльної групи підтримки. Перехід Лева Парцхаладзе на високу посаду в Уряд лише підтвердив курс на повне оновлення команди, і тепер слово за конкурсною комісією. Власне, підвищення останнього до заступника міністра забезпечить стабілізацію ситуації з обласним центром БПП, який Лев Парцхаладзе очолює.

Швидше за все, складніше губернатору буде працювати з частиною голів РДА, які орієнтовані на своїх місцевих “князьків” і “дерибан”.

Але посилити його зможуть народні депутати з так званої “пропрезидентської” команди.

З мажоритарників від БПП прогнозуються робочі відносини з Костянтином Гузенком і Сергієм Міщенком. Також за квотою УДАРУ Губернатор найбільше зможе розраховувати на Артура Палатного, Валерія Іщенка та Олега Велікіна. Водночас, у Горгана можуть скластися нормальні робочі відносини з нардепом від БПП Павлом Різаненком, у якого досить прохолодні відносини з обласною “Батьківщиною”. І з Ольгою Черваковою, яка веде антикорупційну кампанію проти мерів Бучі та Ірпеня.

“Парламентська підтримка не обмежиться пропрезидентською фракцією. Схоже, що новий губернатор зможе розраховувати на потужну підтримку лідера групи “Воля Народу” Ярослава Москаленка. Це може зіграти молодому губернатору на руку, враховуючи впливовість Москаленка в Київській області та парламенті в цілому. Адже до цього Горган був главою адміністрації в мажоритарному окрузі Москаленко і їх відносини можна назвати конструктивними”, – додає експерт.

В арсенал позитиву можна додати налагоджені відносини з мером Києва Кличком, принаймні вони були в одній команді під час Революції Гідності.

Політична важливість Київської області не викликає сумнівів ні у кого, а особливо чутливими є настрої виборців та еліт під час масових акцій у Києві, куди легше всього привозити саме жителів області. Незважаючи на численну фракцію “Батьківщини” в обласній раді, тепер область має і інший потужний центр політичної консолідації, і авторитет молодого губернатора тепер працюватиме і на авторитет Президента,
– прогнозує політолог.

Нагадаємо, 28 жовтня Олександр Горган був призначений Головою Київської обласної державної адміністрації за результатами проведеного конкурсу відповідно до вимог нового закону про державну службу.

53_main

Реальная жизнь защитника обездоленных

Олега Ляшко: роскошь и лоббирование

интересов большого капитала — НВ №39

 

Последние соцопросы показывают, что среди украинцев растет популярность Олега Ляшко — радикала, популиста и лоббиста интересов крупнейших бизнесменов страны.

В начале осени в Украине стартовал новый политический сезон. Одной из его звезд, по мнению экспертов, станет 43‑летний Олег Ляшко, лидер Радикальной партии собственного имени (РПЛ).

Конек радикалов — критика властей, а растущие коммунальные тарифы и наступление холодов дадут РПЛ дополнительные поводы для атак правительства. На этой волне Ляшко и его команда могут набрать солидный электоральный вес, что будет нелишним в условиях неустойчивого большинства в Верховной раде (ВР) и разговоров о возможных досрочных парламентских выборах.

Политическая сила Ляшко и так наращивает рейтинг: накануне выборов в ВР в 2014 году радикалов, по данным КМИС, поддерживали 7,5% избирателей, а по состоянию на сентябрь 2016‑го их доля увеличилась до 9,6%.

Сейчас за его плечами — фракция в 21 мандат. Он даже в президенты ходил — и получил третье место на выборах 2014‑го.

Всю прошлую неделю Ляшко отдавал долги родине: ездил по регионам — Полтавщине, Сумщине, Харьковщине, пока в парламенте не было заседаний. Общался с избирателями. Попутно фотографировался с коровами.

Пристрастие к этим парнокопытным Ляшко демонстрирует с осени 2011‑го, когда он впервые попытался провести буренку в Раду во время акции протеста аграриев. Ситуация повторилась весной 2016‑го — тогда лидер РПЛ расцеловал некую корову уже на подходе к Кабмину во время очередного митинга аграриев.

Медийный образ Ляшко, по словам экспертов,— это популист, который постоянно борется за права простого народа. Отсюда возникают вилы, домашние животные и частые поездки по регионам. “Радикальная партия — это смесь популизма, то есть требования всевозможных социальных выплат, и патернализма с искусственным занижением цен”,— объясняет Александр Жолудь, экономист Международного центра перспективных исследований.

При этом в свободное от коров и защиты народа время Ляшко ведет жизнь успешного сибарита.

Так, по стране и миру он нередко перемещается частными самолетами. Например, летом 2014‑го Ляшко слетал чартером в Ровенскую область. Свободовец Юрий Сиротюк заявил тогда, что подобная роскошь обошлась радикалу в $ 18 тыс.

А в декабре 2015‑го лидер РПЛ попал в еще один транспортный скандал: СМИ заметили, что он приехал в парламент на бронированном автомобиле Cadillac Escalade стоимостью в $ 350 тыс. Ляшко заявил, что вынужден ездить на такой машине в целях безопасности, но она арендованная. А средства, на которые он нанимает броневик, укажет в декларации за текущий год.

В соответствующем документе за 2015‑й Cadillac не фигурирует — в собственности Ляшко есть Toyota Land Cruiser Prado 2004 года.

Но самую большую неожиданность принес визит группы прокуроров в Конча-Заспу — они пытались попасть в имение экс-регионала Клюева. И выяснили, что соседом беглого чиновника и миллионера является Ляшко.

Радикал теперь объясняет: этот дом он арендует, и платит за него по 20 тыс. грн в месяц. В его декларации за прошлый год указано, что площадь особняка составляет 549,5 кв. м. Сам он говорит о 300 квадратов.

Также политик задекларировал в 2015‑м две квартиры — на 95,5 кв. м и 367 кв. м. И указал доход в 4,17 млн грн, из которого почти все — то есть 4,09 млн грн — составили поступления от продажи некоего имущества.

У ведущих радикалов даже депутатские приемные находятся в солидном месте — бизнес-центре Карнеги на Кловском спуске, в центре Киева. Там принимает избирателей сам лидер РПЛ, а также его соратник Андрей Лозовой, радикал и глава банковского комитета ВР Сергей Рыбалка, и Мосийчук. Арендная ставка в этом здании составляет 464 грн за 1 кв. м.

Согласно данным Госреестра имущественных прав на недвижимость, Ляшко там принадлежит 182,8 квадрата офисных помещений. Лозовой как‑то объяснял: его шеф купил офисы давно, когда сам центр еще строился. И теперь там размещены партийные службы. А депутатские приемные — это другие офисы того же бизнес-центра, и они являются собственностью Рыбалки.

Последнего эксперты называют одним из спонсоров РПЛ.

Роскошный образ жизни борца за права беднейших слоев населения не удивляет оппонентов Ляшко. Ведь в парламенте радикалов то и дело ловят на лоббизме интересов крупного бизнеса.

О том, чьи интересы лоббирует в парламенте лидер радикалов Олег Ляшко и его политические соратники, читайте в новом номере журнала Новое Время — №39 от 21 октября 2016 года.

                            Імперія «Нашої ряби» проти селян.

 Німецькі ЗМІ шоковані масштабами

курячого бізнесу в Україні

         Популярна німецька щоденна газета «Тагесцайтунг» (Die Tageszeitung, taz) відправила свого кореспондента на Вінниччину

У той час, коли у Німеччині обговорюється можливість запровадження ще більш жорстких стандартів тваринництва, ЄС своїми кредитами сприяє масовому вирощуванню птиці в Україні. Проте селяни, які страждають від цієї діяльності, мусять виходити на протести, повідомляє щоденна газета «Тагесцайтунг». Повний переклад матеріалу видання публікує «Главком».

Бригади пана Лещенка

Граючись, Ігор Лещенко раптом повисає на турніку та підтягується 20 разів, а потім продовжує розмову, трохи віддихуючись. Турнік він встановив навпроти письмового столу у власному кабінеті на птахофабриці з вирощування бройлерів на Вінниччині. Лещенко працює тут директором.

 

Качок-директор. Чемпіон Європи з пауерліфтингу Ігор Лещенко працює директором птахофабрики «Вінницький бройлер» ПАТ «Миронівський хлібопродукт»1_04

 

У свій вільний час він займається важкою атлетикою, а в 2015 році став чемпіоном Європи з пауерліфтингу у вазі до 110 кілограмів. Його руки вкриті татуюваннями, на тілі кремезного чоловіка ані грама жиру. За його словами, він також займається рукопашним боєм у групі з молодими людьми.

Так само енергійно Лещенко захищає свою роботу тут, у Вінницькій області, – в серці України. Це регіон, де Петро Порошенко, олігарх та «шоколадний король», побудував свою кондитерську фабрику та заробив мільярди до того, як розпочати політичну боротьбу за пост глави держави. «Моя птахофабрика є найбільшою в Європі, – говорить Лещенко. – І вона такою залишиться». Надворі спекотний літній день, але в офісі приємна прохолодна. Бути тут директором птахофабрики означає керувати великим підприємством. Лещенко є начальником для майже 5000 співробітників. За його словами, протягом наступних кількох років потужності вирощування мають подвоїтись, у планах побудувати ще один комплекс для забою птиці. Вже зараз будують ще один виробничий комплекс – «Бригада №13». Затверджено будівництво двох інших виробничих комплексів. До складу так званої бригади входять 38 довгих пташників, пофарбованих у білий колір. У кожній з цих бригад утримується 1,5 млн бройлерів. Для порівняння: на німецькому підприємстві з відгодовування птиці в середньому утримується 21,5 тис. голів. На фабриці Лещенка щорічно забивають 110 мільйонів голів, що перевищує показники усієї Баварії та Баден-Вюртембергу, разом узятих.

Опір з боку сіл

 

«Нас оточили птахофабрики». Людмила Вдовиченко, засновниця Комітету порятунку села Оляниця2

Звідси до держав – членів ЄС постачається 27 тисяч тонн м’яса. Птахофабрика Лещенка є дочірнім підприємством агроконцерну «Миронівський хлібопродукт» (МХП) – найбільшого українського виробника м’яса птиці. Концерн належить олігарху та другу Порошенка Юрію Косюку. Він протягом багатьох років співпрацює з міжнародними фінансовими установами. За останні роки агроконцерн отримав від міжнародних банків розвитку понад півмільярда доларів, зокрема від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку. Останній є фінансовим інструментом Європейського союзу, призначеним для підтримки політики розвитку у відносинах з країнами-партнерами.

Птиця продається не лише в Україні. Покупцями птиці МХП є Великобританія, Німеччина, Нідерланди і понад десять інших держав – членів ЄС, республіки колишнього Радянського Союзу, понад десять африканських та арабських країн, а також такі держави, як В’єтнам, Лаос та Монголія. У 2015 році МХП експортував 132 тисячі тонн птиці, з яких понад 27 тисяч тонн – до країн Європейського союзу. Таким чином, поставки до ЄС збільшились на 65%  порівняно з показниками попереднього року.

Ще у 2008 році в Україні існував дефіцит м’яса. Як наслідок – розпочалася індустріалізація виробництва птиці. Курка – це дешевий білок, масове виробництво якого не потребує великих зусиль. Лише кілька агрохолдингів встояли в конкурентній боротьбі, перш за все МХП (торгова марка «Наша ряба»). У 2009 році підприємство ще користувалося підтримкою місцевого населення. Люди сподівались на багатотисячні нові робочі місця, вірили обіцянкам щодо покращення стану доріг та інших інфраструктурних об’єктів. Багато хто передав концерну в оренду свою землю за 210 євро за гектар на рік або за одноразову виплату в розмірі 5000 євро за гектар на 49 років.

У населених пунктах, таких як село Оляниця (Тростянецький район Вінницької області) з населенням 1300 жителів, люди з часом зрозуміли, як це на них вплинуло.

Пенсіонерка Людмила Вдовиченко сидить у своєму кухонному фартуху, вкритому квітами, на лавці в її саду під полуденним сонцем. Перед входом до її маленької хатини в Оляниці посаджені троянди, поруч город. Над парканом у задній частині земельної ділянки височіє дах сільського туалету, пофарбований у блакитний колір. Людмила Вдовиченко пропонує яблука із власного саду та качани кукурудзи. У сусідньому саду бігають і кричать кури.

Проте сільську ідилію щохвилини порушують потужні вантажівки. Вони проїжджають вузькою крихкою асфальтованою вулицею села просто перед воротами до саду Вдовиченко та щоразу на мить заглушають розмову. Ці вантажівки відкриті, призначені для перевезення худоби. Кожна з них містить вісім ярусів, щільно заповнених курками, це добре видно навіть з лавки на подвір’ї Людмили Вдовиченко. Коли вантажівки їдуть у зворотному напряму, вони вже пусті.

«Ми тут живемо в епіцентрі аграрної промисловості», – скаржиться Людмила Вдовиченко. Вже зараз перед її селом стоять два комплекси для вирощування птахів, в яких утримується три мільйони курей. Невдовзі їхня кількість має подвоїтися.

Те, що для поважного директора птахофабрики означає комерційний успіх, для Людмили Вдовиченко означає сморід. На додачу до інших проблем.

Бізнес на курках

Споживання пташиного м’яса із розрахунку на душу населення зростає як у Німеччині, так і в усьому світі. Німець за рік з’їдає у середньому 19,6 кг м’яса птиці.3

 

Найбільшою птахофабрикою Європи є Вінницька птахофабрика у Центральній Україні. За рік вона виробляє 440 000 тонн пташиного м’яса. Фабрика є дочірнім підприємством агроконцерну МХП, який належить мільярдеру Юрію Косюку – бізнес-партнеру президента Порошенка. Кредитор: діяльність підприємства в Україні фінансується Європейським союзом за допомогою кредитів, які надаються банками розвитку. МХП отримав 246 млн доларів США від Європейського банку реконструкції та розвитку і 82 млн доларів США від Європейського інвестиційного банку.

Залежно від напрямку вітру сморід у місцевих селах то посилюється, то слабшає. «Ми тут оточені птахофабриками, тому напрям вітру не відіграє великої ролі», – пояснює Вдовиченко. Людмила приносить з кухні повну сумку документів. Як безпартійна в райраді вона входить до фракції «Блок Петра Порошенка». Окрім того, вона є головою громадської організації, яка називається Комітетом порятунку села Оляниця. З пом’ятої сумки, яка колись була блакитного кольору, вона дістає копії підписаних листів організованого нею збору підписів проти подальшої розбудови птахофабрик.

Вона зберігає там також документи щодо підвищеного забруднення води в її селі нітратами та іншими отруйними речовинами. У сумці лежить запрошення на інформаційний захід, організований місцевою владою та птахофабрикою, на якому вони рекламували розбудову комплексів.

Жителі села блокують під’їзні дороги

У 2010 році люди в селі Людмили Вдовиченко під її керівництвом вперше протестували проти проведення будівельних робіт. Тоді також було засновано комітет порятунку села. Один рік потому жителі написали відкритого листа на адресу тодішнього президента Януковича, в якому вони вимагали провести відриті слухання щодо впливу птахофабрики на довкілля. Потім вони вдались до інших заходів: у 2012 році в Оляниці вперше блокуються транзитні дороги. Жителі вимагають побудувати об’їзний шлях, обмежити швидкість руху до 20 кілометрів на годину, відшкодувати збитки через тріщини у будинках, які виникли внаслідок інтенсивного транспортного руху. В листопаді 2015 року жителі сусіднього села на знак протесту проти запланованої розбудови птахофабрики протягом трьох днів блокували під’їзні шляхи до комплексів вирощування птиці.

Однак протест раптом призвів до зовсім неочікуваних наслідків: у 2015-му та 2016 роках чотирьох протестувальників проти розбудови птахофабрик так сильно побили, що їх довелося госпіталізувати. Ще двох активістів було терміново призвано до війська й відправлено на фронт. Улітку цього року Юрій Урбанський, голова всеукраїнської громадської організації «Національний екологічний центр України», звернувся до міністра внутрішніх справ України. Він повідомив про зростання насилля проти противників птахофабрик. Урбанський звернувся з проханням поставити розслідування справи про останні напади на активістів на контроль міністра внутрішніх справ. Екологічні активісти шукають жителів сіл, які постраждали через комплекси вирощування птиці, пропонують їм консультації і правову допомогу.

 

Жителі села розмовляють з екологічними активістами з Києва40

Спільно з Міжнародною мережею НУО ЦСЄ «Бенквоч», громадською організацією, яка стежить за діяльністю банків, «Національний екологічний центр України» критикує фінансування масового вирощування птиці європейськими банками, такими як Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк. За словами критично налаштованих активістів, краще б банки витратили півмільярда доларів на інші проекти. Наприклад, на підтримку малого та середнього бізнесу в галузі органічного сільського господарства або туризму.

«Європейський банк реконструкції та розвитку заявляє, що він фінансує лише ті проекти, які сприяють сталому розвитку, розвитку демократії і малого та середнього бізнесу. Мені здається, що фінансування українського сільськогосподарського гіганта МХП не відповідає цим трьом критеріям», – говорить Фіданка Бачева Мак-Грат, Міжнародна мережа НУО ЦСЄ «Бенквоч».

 

Нам нема чого приховувати, говорить директор фабрики Ігор Лещенко
41

Європейський банк реконструкції та розвитку відкидає цю критику. Підприємство пройшло відповідну перевірку і було отримано висновок про те, що МХП працює за екологічними стандартами ЄС, заявив Жиль Меттеталь (Gilles Mettetal), директор банку з питань сільського господарства. «Ми вважаємо, що ця компанія була спроможна побудувати дуже ефективне та конкурентоспроможне виробництво пташиного м’яса і водночас вона відповідає високим стандартам. Як наслідок – вона приносить країні експортні доходи, обсяг яких зростає, створює значну кількість робочих місць». Україні, за словами Меттеталя, необхідні такі компанії, як МХП.

Екологічні активісти з Києва, Лондона та Брюсселя у кредитах європейських банків перш за все бачать інструмент тиску. Такі активісти, як Людмила Вдовиченко, на місцях у першу чергу бачать місцевого олігарха, який за допомогою птахофабрики стає ще заможнішим. Вони бачать купи посліду, що викидається поруч із полями кукурудзи, та мертвих курок на узбіччі, яких загубили вантажівки без номерів.

 

Вісім ярусів курей: автомобілі для перевезення тварин мчать вулицями села.  Коли вони проїжджають біля хат, співрозмовники перестають чути один одного. Фото: Нільс Акерманн (Nils Ackermann)unnamed_03

Найбільше Людмила Вдовиченко та її сусіди стурбовані якістю води. У селах навколо Ладижина немає централізованого водопостачання. Той, хто не має у своєму дворі власного колодязя, бере воду з колодязя на протилежному боці вулиці. Сусідка Людмили Вдовиченко скаржиться, що рівень води в її колодязі знижується протягом уже кількох років. Вона вказує на одну з великих куп курячого посліду неподалік від її хати перед в’їздом до села. Сусідка прикриває свій ніс. Деякі з цих куп лежать на бетонній підлозі, їх обнесено муром у метр заввишки. Це не захищає від потрапляння небезпечних речовин до ґрунту. Після кожного дощу вода тут стає непридатною для споживання.

Ми запрошуємо всіх охочих відвідати очисні споруди підприємства, говорить директор фабрики у своєму кабінеті з турніком. Ніхто нічого не приховує, навпаки. Лещенко пояснює, що від того часу, як курчата з’являються на світ і до їх забою на птахофабриці минає, як правило, 41 день. Проте є покупці з Азії, які віддають перевагу більш молодим курчатам. «Таких курчат ми забиваємо вже через 30 днів», – говорить він (його перехрещені долоні роблять красномовний жест).

Фабрика Лещенка має власних екологів, які відповідають за екологічні питання. Їх було навіть підвищено за перевиконання екологічних норм,  говорить директор.

Валерій Король, головний еколог фабрики, з гордістю веде відвідувачів подивитися на очисні споруди підприємства. Все повністю автоматизовано, на кожній зміні задіяна лише одна особа. «Споруда відповідає найсучаснішім європейськім стандартам», – розповідає головний еколог та вказує на риб, які плещуться у відстійнику.

Щомісяця незалежна лабораторія у Києві бере проби ґрунтових вод, каже Король. Керівник київської лабораторії у телефонній розмові підтверджує, що вона не залежить від птахофабрики у Вінниці. Проте лабораторія фінансується МХП, материнським концерном, тобто самим агрогігантом.

Крім того, далеко не всі забруднюючі речовини потрапляють до очисних споруд. Очищуються лише стічні води бійні, інкубатора та установок з виробництва комбікормів, стверджує головний еколог Король. Стічні води цехів з вирощування певний час утримуються у відстійних резервуарах, а потім зливаються на поля. Що відбувається з осадом, він сказати не може.

За оцінками місцевих екологічних активістів, Вінницька птахофабрика щорічно викидає у повітря 8400 тонн парникового газу метану. Крім того, вона продукує 250 000 тонн оксиду вуглецю та майже 100 тонн аміаку.

Людмила Вдовиченко йде на інший бік села. Там на неї вже чекають. «Подивіться на мої ноги, на мій живіт. Повсюди плями, висипання. Таких алергічних реакцій у мене раніше не було», – скаржиться жінка похилого віку. Її погляд спрямований на пофарбовані у білий колір пташники на відстані 300 метрів від села. Раніше онуки часто приїздили з Києва подихати сільським свіжим повітрям, каже вона. Зараз жінка їздить до Києва, щоб відпочити.

 

 

Повідомити новину

×