Агроновини

 

22censor_news_big3Поголовье свиней в первом полугодии сократилось на 8,5%, – Госстат

В январе-июне 2017 года поголовье свиней сократилось на 8,5% по сравнению с аналогичным периодом 2016 года – до 6,86 млн голов.

Об этом сообщает Государственная служба статистики (Госстат), передает БизнесЦензор.

По данным Гостстата, поголовье крупного рогатого скота (КРС) в Украине по состоянию на 1 июля 2017 года составило 4,28 млн голов, что на 0,9% меньше, чем на аналогичную дату 2016 года.

В то же время, поголовье коров за этот период сократилось на 2,5% и составило 2,14 млн голов.

Согласно данным Госстата, поголовье овец и коз выросло на 1%, до 1,72 млн голов.

Поголовье птицы в стране по сравнению с 1 июля 2016 года выросло на 0,5% – до 235,49 млн голов.

Читайте также: Экспорт украинской свинины в 2016 году упал в 11 раз

Как сообщалось, Государственная служба Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей оценивает потери свиноводческой отрасли в результате распространения вируса африканской чумы свиней (АЧС) за 2012-2017 годы в 200 млн грн.

Всего в Украине с начала 2012 года зарегистрировано 181 случай АЧС, из них 155 – в хозяйствах населения, 25 – в дикой фауне и один случай – на инфицированном объекте.

14c0fb4-b982cc8-441683c-1233333

Орендна плата за землю стає однією з основних витратних статей сільгосппідприємств

У 2016 році сільськогосподарські підприємства сплатили власникам земельних часток (паїв) 29,2 млрд грн. У структурі витрат на виробництво продукції сільського господарства ця сума займає 10,1%, при цьому витрати на оплату праці — лише 5,4%.

Витрати — усього, млрд грн 288,5 100%
оплата праці 15,6 5,4%
відрахування на соціальні заходи 3,5 1,2%
матеріальні витрати, які увійшли до собівартості продукції 207,9 72,1%
амортизація 14,2 4,9%
інші витрати, включаючи плату за оренду 47,4 16,4%
у т. ч. орендна плата за земельні частки (паї) 29,2 10,1%

За даними Держстату

За період з 2008 до 2016 р. орендна плата збільшилася у 9,1 раза, з 3,2 до 29,2 млрд грн. Цьому збільшенню сприяло зростання нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Але зміни відбулися й у структурі витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Так, частка орендної плати за землю зросла з 5,8 до 10,1%, а такий соціально-важливий елемент витрат, як оплата праці, за цей період знизився з 10,7 до 5,4%, що сприяло зниженню відрахувань на соціальні заходи.

Динаміка питомої ваги витрат на оренду та оплату праці у загальних витратах на виробництво сільськогосподарської продукції сільгосппідприємствами, %

Така динаміка зумовлена подальшим зростанням рівня інтенсифікації сільськогосподарського виробництва і вивільненням працівників, а також слабким зростанням рівня заробітної плати у сільському господарстві (2008 р. — 1101 грн/міс., 2015 р. — 3308 грн/міс.). За період 2008-2015 рр. середньооблікова кількість найманих працівників у сільському господарстві скоротилася майже на третину, або на 223 тис. осіб, з 783 до 560 тис. За вказаний  період кількість найманих працівників у розрахунку на 1000 га у сільськогосподарських підприємствах зменшилась з 37 до 27 осіб.

Олександр Ярославський, експерт Громадської ради при Мінагропроді

61ad505-students

 

В Україні стартує пілотний проект в сфері аграрної освіти

Члени асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» розпочали роботу над пілотним проектом «Рейтинг УКАБ», який має за мету пошук моделі трансформації аграрної освіти та науки в Україні.

Про це 8 червня під час аграрної виставки заявив генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький, йдеться в повідомленні асоціації.

«Сучасна освіта має перебувати у постійному зв’язку трьох елементів: абітурієнт, навчальний заклад, бізнес. Система мусить працювати таким чином, щоб майбутній спеціаліст вивчав попит ринку, а освітній заклад відповідав на ці вимоги», — пояснив Висоцький.

На його думку, сьогодні якість освіти не відповідає очікуванням бізнесу, через це 70% студентів перепрофілюються в процесі роботи.

«Агросектор став дуже технологічний, і насправді більшість знань можна отримати на практиці досить швидко. В аграрних вишах треба давати практичне навчання і підготовку працівників до вимог бізнесу. Сьогодні аграрна освіта має сильну історичну школу, фундаментальну базу, тому є всі шанси створити якісну систему», — вважає Висоцький.

 

63591c6-dsc-2846

Зелена енергія від щасливої свинкиПодії 19 червня 2017. 06:36 1462

Безпечний сусід

«Ми гарні сусіди. Лише трошки рохкаємо», — жартують співробітники «Даноші». Корпус для відгодівлі молодняка називають «дитячим садочком», а власний комбікормовий завод — «9-поверховою кухнею». Найпривілейованішими вважаються свиноматки — вони завжди на вільному комфортному вигулі, щоб не були обмежені у русі і не набули пролежнів.   

У компанії «Даноша», яка входить до трійки найбільших підприємств за кількістю поголів’я та є лідером за масштабами реалізації свиней на забій, дуже скромний двоповерховий  офісний центр тут же, у господарстві в Копанках. Європейські інвестори, які всіх встигли заразити працелюбством, коли приїздять до України, зупиняються не у міських готелях, а у невеликих гостьових кімнатах просто в офісі, ближче до поголів’я і заводських потужностей.

Розповідаючи про данську технологію відгодівлі свиней, керівник виробництва Віктор Робейко нагадує, що вона вважається найефективнішою у світі. «Головне у ній — відповідальне ставлення до навколишнього середовища, — уточнює він. — Ми не хотіли повторювати систему радянського тваринницького комплексу, залишки якого отримали у спадщину. Раніше відходи з нього хаотично, шар за шаром викидалися на поля. Наш основний фактор розвитку —  ніколи не перевищувати норм. Ми могли б набудувати тут багато що і скільки завгодно. Але матимемо саме стільки свиней, скільки нам дозволяє земля. Біогазові заводи відкриватимуться, коли 4 наших комплекси досягнуть відповідних потужностей, щоб їх обслуговувати сировиною».

Перший біогазовий завод «Даноші» проектувався точно під ту кількість відходів, які виробляють місцеві стайні. Перевозити органічний матеріал не практикують з огляду на біобезпеку.

До речі, з тих самих міркувань і нас, як, власне, й будь-яких відвідувачів, безпосередньо на ферми до тварин суворо не допускають. Дисципліна у зв’язку із небезпекою АЧС дуже жорстка. Наприклад, співробітник, який зайшов на територію підприємства з бутербродом із м’ясом, вважай, підписав собі звільнення.

У доброго господаря ніщо не пропадає

У «Даноші» можна спостерігати справжній кругообіг органічного матеріалу, замкнений виробничий цикл, в якому із користю використовують буквально все.

Щоденні 350 кубічних метрів гноївки з місцевої ферми стають сировиною для біогазового заводу. Він виробляє електро- та теплову енергію. А от відпрацьована біомаса, розділена на рідкі та сухі компоненти, у вигляді легкозасвоюваного добрива відправляється на поля господарства.

До речі, урожайність, зокрема зернових культур на них, від початку господарювання «Даноші» зросла на 60-70% і зараз становить близько 60 ц/га.

У тому числі завдяки поліпшеним кормам компанія планує збільшити виробництво і цього року продати на 10 тис. свиней більше порівняно з минулим. Свинки ж дають не тільки м’ясо, але й енергію та добрива. Таке от замкнене коло, завершений цикл, який допомагає забезпечити якість на всіх етапах.

«На першому заводі ми тільки вчилися. На наступних вже буде легше», —  запевняє керівник біогазового заводу Іван Кальковець. Цього фахівця компанія покликала до себе, бо вже мав цінний досвід —  працював 5 років на подібних підприємствах у Данії, вчився у Польщі. Тепер Іван визнає: Європа геть змінила його світогляд, і переконаний, що найсучасніші технології треба впроваджувати саме у нас, в Україні, а не розбігатися світами. Що називається, справжній патріот-практик. Каже, у виробленні «зеленої енергії» найважливіше навіть не економія енергоресурсів та отримання прибутку, а збереження природи навколо.

У серці «зеленої енергії»

Іван Кальковець залюбки влаштовує нам екскурсію своїми біогазовими володіннями. Циліндричний зелений біореактор —  споруда, більш звична для європейських полів і поки що рідкість в Україні. Тут трьома шарами зберігається біосировина, яка постійно оновлюється і врешті утворює біогаз.

У технічному корпусі, де відбуваються виробництво і розподіл тепла, всі процеси автоматизовані. Керівник, здається, й із заплющеними очима  може показати, котра труба поставляє, скажімо, тепло у корпус із найменшенькими поросятками, що навіть влітку потребують додаткового підігріву.

На великому моніторі в операторській — схеми всіх процесів на комплексі. Чутлива апаратура моментально зреагує на найменше відхилення. Біля такого пульту управління відчуваєш себе справжнім володарем енергії. Вагомості додає гул потужних насосів тут же, за сусідніми дверима.

Біогазова економіка

Звісно, випитуємо про ключове: які ж можливості та економічна вигода від такого біогазового підприємства?

Виявляється, потужності заводу у Копанках могли б, скажімо, забезпечити світлом будинок на понад 800 квартир. Завод виробляє в середньому 1166 кВт/год електроенергії.

«Чистого економічного зиску спочатку не мали, — визнає керівник біогазового заводу. — Аж доки з минулого року не отримали можливість користуватися «зеленим тарифом». Власну електроенергію продаємо на ДП «Енергоринок». Крім того, 10-15% виробленої електроенергії завод використовує на власне споживання».

«Не забувайте, що завжди маємо безперебійне постачання тепла, отримуємо високоякісні органічні добрива та ефективно переробляємо відходи. Ось і головна вигода», — наголошує Іван Кальковець.

До речі, Іван переконаний, що навіть невеликі агропідприємства могли б облаштовувати у себе біогазові заводи. Для цього тільки необхідно, щоби відповідне обладнання, конкурентне за якістю та ціною, почали випускати в Україні.

«Відмовитися від газу цілком реально, — говорить спеціаліст. — Було би бажання. Фермери, які тримають свиней, корів, можуть користуватися власними переробними установками. У домашніх умовах вони не вимагають аж такої скрупульозності, як на великому підприємстві».

Свині не пахнуть, коли є сепаратор

Ще один свинокомплекс «Даноші» розташований у мальовничій місцині села Маріямпіль Галицького району. Як не принюхуємось, жодного характерного запаху не відчуваємо. Хоча тут утримуються на відгодівлі 12 тис. свиней і розташовані спеціальні лагуни для зберігання відходів.

Причина — правильна переробка відходів на сепараторі, пояснює керівник відділу зовнішніх зв’язків та розвитку компанії Любов Богачевська.

На цій виробничій локації «Даноша» зараз ще не вважає економічно вигідним  будівництво біогазового заводу — поки не досягли виробничих потужностей. Але традиційно створюють замкнений цикл виробництва і беруть на себе зобов’язання позитивно впливати на довкілля.

Щоби переробляти біовідходи на високоякісне добриво, знайшли альтернативне заводу рішення — запустили сепаратор. Завдяки йому гній зі свиноферм розділяється на рідку та суху фракції. Рідкі добрива трубами доставляються до надійних лагун для зберігання.

Суха фракція, зовні дуже схожа на пісок, — готове органічне добриво для полів. Підходимо якнайближче, переконуємося: жодного запаху. 

«Спочатку, коли тільки починали закладати у Маріямполі свинокомплекс, наштовхнулися на жорсткі та агресивні протести місцевої громади, — визнає Любов Богачевська. — Люди перекривали трасу, виходили на акції протесту. Чергова виборча кампанія підкинула традиційний набір гасел. Але ми докладно і терпляче пояснювали принцип, схему виробництва, облаштування усіх наших потужностей. Постійно водимо екскурсії на підприємство для усіх охочих. І поступово діалог налагодився. Тепер ми стали союзниками з громадою».

Аргументів додали науковці. У Маріямполі працює офіційна лабораторія Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, яка робить регулярні заміри повітря, ґрунтів, усіх об’єктів навколишнього середовища, досліджує та аналізує їх. Виробничники кажуть, що зацікавлені у тісній співпраці з ученими, чекають від них підказок, якщо раптом дослідження викличуть якісь сумніви.


Для довідки: природний газ має концентрацію СО2 98%, отриманий на біогазовому комплексі — 54%. Біогазове виробництво сприяє зменшенню викидів СО2 у природу, не забруднює довкілля, а утилізує відходи.


Ірина Садова, AgroPortal.ua

Повідомити новину

×